Під час навчання він користувався друкарською машинкою, яку мама подарувала йому в 1984-му році.
Ніколи не пізно: 96-річний ветеран отримав ступінь бакалавра і став найстарішим випускником університету
Цього літа 96-річний ветеран Другої світової війни Джузеппе Патерно отримав ступінь бакалавра історії та філософії Університету Палермо, і став найстарішим випускником університету в Італії
Отримати вищу освіту було заповітним бажанням Патерно, йдеться на сторінці Територія у фейсбуці. Про навчання він мріяв ще з юності, коли у 1930-х роках зростав на Сицилії. Він з самого дитинства працював і допомагав своєму батькові на пивоварні: «У нас була дуже велика родина і ми були дуже бідними, тож мої батьки не могли платити за навчання», — розповідає Джузеппе.
Під час навчання він користувався друкарською машинкою, яку мама подарувала йому в 1984-му році.
З настанням війни хлопцю вкотре довелось відкласти свою мрію. Спочатку він працював телеграфістом в італійській армії, пізніше працював на залізниці. Згодом у Джузеппе з’явилась власна родина, яку також треба було забезпечувати, і не було можливості потрапити в університет. Але чоловік знайшов час для вечірньої школи, і в 31 рік отримав атестат про середню освіту: «Вдень я працював, ввечері ходив в школу, а вночі я вчився».
Усе змінив 2017-й рік, коли Патерно все ж вирішив здійснити мрію і вступив до Університету Палермо на філософський факультет, аби здобути ступінь бакалавра. Під час навчання він користувався друкарською машинкою, яку мама подарувала йому в 1984-му році. Викладачі та професори цінували прагнення та працю Патерно, і ставили його в приклад більш молодим студентам.
«Я прокидався о 7 ранку, аби навчатися. Друкував свої роботи на машинці, вдень відпочивав, а ввечері продовжував вчитися до самої ночі. Судсіди постійно питали, навіщо мені це все ще й моєму віці. Але вони не розуміють, як важливо здійснити мрію, не дивлячись на те, скільки тобі років», — ділиться Джузеппе.
Пандемія втрутилась у навчання ветерана, навчання перейшло в онлайн-формат, але Патерно з цим впорався та засвоїв усе важливе.
«Це один з найщасливіших днів мого життя», — казав Джузеппе на врученні диплому цього серпня. — Я дуже хотів, аби моя дружина могла бачити мене зараз. Вона померла 14 років тому».
Втім, на цьому Джузеппе не збирається зупинятись і вже планує вступ до магістратури. «Моя мама прожила 100 років. Якщо числа та генетика на моїй стороні, то я ще трохи маю в запасі».
