Чоловік зібрав грошей і почав цікавитися в Центрі зайнятості, яку допомогу може отримати, як учасник бойових дій.
«Коли руки-ноги були цілі – грав у футбол за два райони»
Тепер людей лікує. Маневичанин пройшов війну, але не опустив руки і відкрив свою справу. А ще не так давно у житті уродженця села Боровичі Костянтина Лисюка відбулися разючі зміни – він одружився і став батьком
Після від’їзду представників ОБСЄ відразу почали обстрілювати «Градами»
Після закінчення середньої школи у Боровичах, де виховувався у родині виховательки і водія «швидкої» допомоги, та навчання в Рокитнівському медучилищі на зубного лікаря, пан Костянтин влаштувався на роботу в Сокіл Рожищенського району, де пропрацював дев`ять років. У березні 2015 року чоловіка призвали по мобілізації в Маневицький РВК, де був водієм у відділенні забезпечення. В зону АТО не направили, бо тоді там перебував його рідний брат – начальник карного розшуку Маневицького відділу поліції Олексій Лисюк. Оскільки на основній роботі потрапляв під скорочення, після року служби у військкоматі підписав ще один піврічний контракт, а ще через рік, в січні 2017 року, вирушив у закарпатську 128 бригаду, де служив водієм «Уралу».
– Якось при ремонті автомобіля в Ужгороді ушкодив хрестоподібні м’язи в коліні, – продовжує чоловік. – Коли прибули на бойове злагодження на Рівненський полігон, мені стало ще гірше, і лиш тоді скерували в Рівненський госпіталь, бо вже практично не міг ходити. Потім поїхав на операцію у Львів. Після піврічної реабілітації направився у свою бригаду в Ужгород, а звідти в зону АТО.
З грудня 2017 року до лютого 2018 року воював біля Зайцевого. За цей час було що завгодно. На Миколу (19 грудня) бійці думали, що доведеться прощатися із життям, коли їх в дорозі застали «гради» серед білого дня після від’їзду представників ОБСЄ. Як зазначає Костянтин, саме тоді російські офіцери вийшли із переговорного процесу і «фестиваль» розпочався по всій лінії фронту.
Розуміючи, що приватна стоматологія потребує вкладення чималих коштів, трохи зібрав грошей і почав цікавитися в Центрі зайнятості, яку допомогу може отримати, як учасник бойових дій.
Завдяки дружині після війни зміг віднайти себе у житті
У лютому 2018 року Костянтин повернувся додому і продовжив контракт в Маневицькому РВК, однак хотів повернутися в медицину.
– Розуміючи, що приватна стоматологія потребує вкладення чималих коштів, трохи зібрав грошей і почав цікавитися в Центрі зайнятості, яку допомогу можу отримати, як учасник бойових дій, – розповідає лікар.
У 2019 році Костянтин Миколайович звільнився зі служби. У Хмельницькому пройшов курси зубних лікарів, щоб відновити категорію та отримати ліцензію. Зібрав усю документацію, знайшов приміщення у Колках, отримав дозволи та подав документи в Київ. Коли надійшло погодження, Центр зайнятості виплатив близько 80 тис. грн.
«Це просто супер, що можна у центрі зайнятості отримати таку допомогу, адже просто так такі гроші не збереш», – зазначає Костянтин Лисюк.
Підтримує у всіх починаннях його дружина.
– З Ліною познайомився у військкоматі. У червні у нас народився первісток Мирон. Проживаємо в Маневичах. Часто навідуюсь до батьків у Боровичі допомогти по господарству, а ще відпочити – порибалити на березі Стиру. Колись, поки руки-ноги були цілі, – грав у футбол на два райони: і за рожищенську команду, і за Боровичі, – на завершення розмови каже Костянтин Лисюк, який зміг віднайти себе у житті, незважаючи ні на що.
Сергій ГУСЕНКО.
