НЕ МАЛА БАБА КЛОПОТУ, ТО КУПИЛА... МОБІЛКУ

Крадіжки мобільних телефонів, пограбування з метою ними заволодіти набрали масового характеру.

Олександр НАГОРНИЙ

Обурений читач “Волині” звернувся в редакцію з незвичайним проханням: “Ви завжди пишете на сторінках газети, як наші органи знаходять злочинців, а я хочу, щоб ви розповіли, як вони їх не розкривають. Тим більше, що на 70 відсотків я його розкрив”.
А далі лучанин Василь Палічук повідомив у листі, як його неповнолітнього сина викликали ровесники на вулицю, щоб забрати новий мобільний телефон. Коли ж син спробував віддати його матері свого знайомого, то телефон вирвали з її рук. Батько надав прізвища та адреси двох хлопців оперативній групі. І сталося це ще 2 жовтня 2005 року, але немає й досі ніяких наслідків. 2 листопада 2005 року побував на прийомі у начальника міськвідділу внутрішніх справ Миколи Шкуропата, а 3 травня ц.р. — в його заступника Віталія Кулика. Ніяких обнадійливих повідомлень.
... Більшої напасті для міліції, як мобільні телефони, не можна було придумати. Річ у тім, що ці телефони, як їх лагідно називають мобілки, теліпаються на шиї чи на поясі як у малого, так і в старого. Якщо в руках респектабельного джентльмена барсетка, а в дамських ручках модна сумка, то дорогий телефон там є обов’язково. Та, власне, мобільник сам себе видає музикальними трелями на вулиці, в транспорті, в барі чи магазині — і всякій шпані залишається лише прослідкувати за своєю жертвою. Сучасні мобільні телефони мають пристойну ціну. І хоч пишуть нібито від частого користування цим зв’язком виникають різні хвороби, однак поки що лише реально болить голова у міліцейського начальства.
Думається, власників мобільних телефонів зацікавить така інформація: у Луцьку щодоби в середньому викрадають до десяти мініатюрних апаратів, відбувається одне—два пограбування з метою ними заволодіти. Хоча дані не точні, бо не всі громадяни звертаються в міліцію. І правильно роблять. Якщо чоловік “водив козу” по барах чи закушував у парку на якомусь пеньку і спохопився лише після того, як опохмелився, то який толк з тих пошуків?
Міліція, звісно, реєструє випадки крадіжок, заносить у базу даних, але зовсім не зобов’язана досліджувати шлях п’яного клієнта нічного бару. Здебільшого, мобільники викрадають чи забирають у нетверезого: мовляв, хай говорить сам з собою про життя-буття.
До відома громадян, які думкою багатіють, що міліція оберігає їх від дрібних крадіжок: якщо вкрадено на суму менше 525 гривень, то кримінальна справа не порушується. Мабуть, парламентарі врахували, що коли в такому обласному центрі, як Луцьк, за добу реєструється до півста злочинів, то хай громадяни самі дбають про безпеку майна і шукають дрібних злодюжок, а міліція займається відомими авторитетами
Для роззяв — деякі поради від компетентних осіб. Не варто надавати незнайомцям апарат, навіть якщо вони згодні закласти свою касету, для конче потрібної розмови. Вони заговорять зуби власнику, делікатно відійдуть і зникнуть у натовпі чи кущах. Якщо в тролейбусі вчинено скандал, тримайтесь за кишеню чи мобільник. Це діють професійні злодюжки. В магазинах по продажу мобільних телефонів спритники так вміло вибирають апарати, що в результаті одна коробка залишається порожня.
Бувають і анекдотичні випадки. Після застілля в “Магнолії” менеджер звернувся в міліцію із заявою про те, що на нього напали вночі троє грабіжників, “пшикнули” з газового балончика і він знепритомнів, а мобільник вартістю більше 1000 гривень зник. Через декілька днів він сказав, що мобільний апарат знайшовся — викупив за 100 гривень на базарі. Оскільки зрозумів, як забрехався, то зізнався, що це дружина його покарала за нічні походеньки, заховавши телефон.
Усі ці хитрощі і нетверезі гулянки в барах не мають відношення до автора листа — стурбованого батька. Звісно, річ не тільки в грошах за дорогу річ, але й в тому, що такі “забавки” неповнолітніх до добра не доводять і їх батьки це повинні розуміти.
Заступник начальника міськвідділу міліції Віталій Кулик відверто сказав кореспонденту, що від розповіді Василя Палічука отримав шок — винні оперативники, які не доставили неповнолітніх до дізнавача. Сподіваємося, що їх дії начальство оцінить і решта — 30 відсотків роботи (за висловом скаржника) все ж міліція виконає.
Віталій Кулик попросив дозволу звернутися через газету до власників мобільних телефонів:
– Я хотів би порадити купляти апарати тільки в спеціалізованих магазинах, інакше можна мати неприємності. Якщо стався грабіж, слід запам’ятати прикмети хоча б однієї особи і негайно по гарячих слідах її можна спіймати. І не варто дамам у барі залишати сумочку напризволяще. Була б моя воля, я б заборонив учням користуватися мобілками під час уроків. Хай би здавали “цяцьки” до закінчення занять. Нерідко діти продають їх, а дома кажуть — пограбували.
А ще заступник начальника міськвідділу радить негайно телефонувати у міліцію, коли невідомий посеред білого дня дзвонить у квартиру і шукає Петю чи Васю. Особливо це актуально зараз, коли розпочинаються сімейні поїздки на відпочинок. Тоді хоч мобільні телефони і збережуться, але можна втратити куди більше.