«ГАСТРОЛІ» АФЕРИСТА В РАТНОМУ

Майже детективна історія про те, як у Ратному якийсь пройдисвіт надурив працівників райлікарні та обібрав таксиста-інваліда.

Іван КАПІТУЛА

Того дня в передобідню пору в кабінет головного лікаря району Михайла Бегаля зайшов невідомий чоловік, з вигляду років п’ятдесяти п’яти. Представився заступником начальника Заболоттівської залізничної станції. А свій візит у райлікарню назвав благодійницьким. І пояснив, що на залізничній станції затримано контрабандний вантаж. Це — фарба, цемент та інші будівельні матеріали, а також цукор. Отож, мовляв, керівництво залізничної станції вирішило надати головному лікувальному закладу району гуманітарну допомогу, а цукор за дешевими цінами продати.
Михайло Бегаль викликав до себе завгоспа Миколу Магдисюка. Ввів його в курс справи. Потім наказав їхати з благодійником у Заболоття за гуманітарною допомогою.
Магдисюк, як і належить, у бухгалтерії взяв відповідне доручення на отримання «гуманітарки». Тим часом багатьом працівникам центральної районної лікарні стало відомо про дешевий цукор. І вони почали «штурмувати» свого завгоспа, щоб той і їм купив цукру.
Але лише декілька з них дали гроші. Тому частину грошей завгосп позичив в одному з магазинів райцентру. Всього назбирав 1050 гривень. І тут же вручив їх незнайомцю.
До речі, останній не відходив від Миколи Магдисюка ні на крок. І постійно квапив його. Мовляв, час не жде, а ще ж треба заїхати в райдержадміністрацію, щоб здати звіт. І, як здалось Магдисюку, був відвертим. Розповідав про себе, дав ще й номер своєї мобілки. І ось райдержадміністрація. Магдисюк зупинив автомобіль край магістралі навпроти адмінбудинку. Отож добре бачив, як гість увійшов у парадні двері. Але так його й не дочекався: ні через п’ятнадцять хвилин, як той обіцяв, ні через півгодини. І пошуки його не дали ніякого результату.
Стало зрозуміло, що той невисокий на зріст, із виразними залисинами на голові чоловік, скориставшись їхньою наївністю та легковірністю, просто-на-просто надурив їх. Він ніякий не заступник начальника залізничної станції, а звичайнісінький аферист. Про цю пригоду довелось негайно повідомити райвідділ внутрішніх справ.
Тим часом, як невдовзі з’ясується, пройдисвіт заздалегідь продумав план своєї операції. Знав він і всі входи й виходи в адміністративному будинку. Адже, зайшовши туди у парадні двері нібито для здачі якогось звіту (навіть цей факт не насторожив ошуканих, оскільки керівництво залізничної станції ніяких звітів в райдержадміністрацію не здає — авт.), вийшов звідти «чорним» ходом. Потім переліз через паркан, а невдовзі вже був на площі, що біля ресторану, де, як правило, збираються таксисти. Підійшов до одного з них — Віктора Приймачука, до речі, інваліда першої групи. Сказав, що у нього на пункті пропуску «Доманове» виникли проблеми з документами.
Тому, мовляв, змушений добиратися в Ковель на митницю, щоб залагодити проблему. Поцікавився вартістю проїзду до Ковеля. Таксист назвав суму — 90 гривень.
– Я дам сто. Тільки швидше, — заявив пасажир.
Заїхали в Ковель дуже швидко. Біля митниці зупинились. Пасажир попросив таксиста зачекати. Протягнув водієві навіть двадцять гривень, щоб той тим часом десь пообідав. Приймачук грошей не взяв. Таксист бачив, як незнайомець заходив через парадний вхід у митницю. Проте його так і не дочекався. Ні через годину, ні через дві, ні через три. Пішов шукати. Побачив там знайомого митника. Розповів про все, що сталося. Заглянули в усі кабінети. Шукали, де тільки можна було. Та все марно.
Ратнівський райвідділ внутрішніх справ за даним фактом шахрайства порушив кримінальну справу. Оголошено розшук афериста-шахрая. Втім, ця резонансна історія спонукає до невеселих роздумів. Як керівництво центральної районної лікарні могло «клюнути» на таку «наживку», навіть не поцікавившись посвідченням незнайомця?
Адже, як поінформував начальник Заболоттівської залізничної станції Валерій Бадзюк, така посада, як заступник начальника, штатним розписом у них взагалі не передбачена. Не виникло в керівництва райлікарні й підозри щодо самої гуманітарної допомоги, себто «контрабандного вантажу». Яке відношення залізнична станція має до контрабандних товарів? Адже це — транзитна станція, яка лише приймає і відправляє поїзди.
До речі, як стало відомо, того ж дня, коли стався цей інцидент, у райвідділ внутрішніх справ надійшла інформація про те, що цей же зловмисник спершу «взяв під приціл» один з об’єктів райцентру і намагався там «нагріти руки». Однак не вийшло. Тому після невдалої операції пішов у центральну районну лікарню і попав, як мовиться, у «десятку».