Навчає читати та лікує душі дітей... пухнаста «терапевтка» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.47 € 33.96
Навчає читати та лікує душі дітей... пухнаста «терапевтка»

Пухнаста терапія.

Фото lib.kherson.ua.

Навчає читати та лікує душі дітей... пухнаста «терапевтка»

Дуже добра та розумна собака тієї ж японської породи, що й легендарна Хатіко — акіта–іну

Щосуботи у Херсонську обласну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара приходить чотирилапа відвідувачка. У книгозбірні на неї з нетерпінням чекають діти, щоб прочитати книгу своїй пухнастій улюблениці. Вона сидить або лежить поряд, повертає голову, рухає вухами і реагує очима, ніби розуміючи, що малеча старається спеціально для неї. Діти хочуть сподобатися хвостатій тренерці і читають якнайкраще. Кіміко Такара — дуже добра та розумна собака тієї ж японської породи, що й легендарна Хатіко — акіта–іну.

Щосуботи у Херсонську обласну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара приходить чотирилапа відвідувачка. У книгозбірні на неї з нетерпінням чекають діти, щоб прочитати книгу своїй пухнастій улюблениці.

«Ми першопрохідці з нею. Були на першій конференції з каністерапії в Україні. Паралельно навчалася в тренувальному таборі за міжнародною програмою, яка проходила теж у Києві. Після складених екзаменів литовські каністерапевти порекомендували нам саме читати з Кіміко. Можемо з гордістю сказати, що ми перші в Україні, хто займається цим методом», — розповідає ініціаторка проєкту, власниця собаки Марина Рудакова.

Методику каністерапії (терапія та реабілітація за допомогою спеціально навчених собак) використовують у всьому світі. Наприклад, у США, Японії та країнах Балтики в муніципальних бібліотеках активно практикують зустрічі з вухатими «терапевтами». У Фінляндії такі собаки є штатними співробітниками книгозбірень. Участь цих чотирилапих в освітньому процесі — обов'язковий елемент для фінляндських та американських навчальних закладів. У США є ціла програма Reading Education Assistance Dogs (R. E.A. D.), що готує песиків спеціально для навчальної місії.

Дізнавшись про те, що за кордоном у бібліотеках активно використовують таких помічників як «мотиваторів» для дітей до читання, херсонські бібліотекарі спробували втілити те ж саме на базі своєї книгозбірні. Через фейсбук вони познайомилися з Мариною і запросили їх з Кіміко взяти участь в експериментальній зустрічі з особливими дітками. Так у Херсоні був започаткований унікальний для України проєкт «КімікоТакара: читаємо разом».

«За методикою собаку можна залучати до процесу читання не більше ніж на одну годину. Цей час ми рівномірно розподіляємо між групою дітей із 5–6 осіб — по 10–15 хвилин на кожного. Протягом 5 хв. дитина читає собаці, а потім може її погладити, поспілкуватися. Кіміко спокійно слухає. Малечу це надзвичайно надихає», — каже Оксана Шестакова, завідувачка центру обслуговування користувачів із особливими потребами.

Це яскравий приклад інклюзивного проєкту не тільки для особливих дітей, зокрема з аутизмом, синдромом Дауна, ДЦП, а для усіх, хто хоче покращити техніку читання і отримати певну терапію, спілкуючись із собакою. У декого є страх, що їх можуть поправити, не так почути, не зрозуміти. Через що вони починають соромитися.

«Дітки, котрі не люблять читати, у яких проблеми з мовленням, які бояться читати в класі, — вони можуть прийти в бібліотеку і в домашній атмосфері поряд з Кіміко осилити свою улюблену книжку. Вона ніколи не зробить зауважень, ніколи не вкаже на помилки. І тому тут вони розслабляються — Кіміко їх мотивує до книжок все більше і більше», — розповідає Марина.

Постійною відвідувачкою зустрічей є Ліза. Вона аутист. Раніше дівчинка страшенно боялася собак. Будь–який пес, який пробігав повз, був для неї неймовірним стресом. Протягом кількох годин вона не могла заспокоїтися. На першому занятті Ліза не підходила до Кіміко. Вона лише гортала книги, які лежали перед нею. Та згодом, побачивши, що її мама та інша малеча спокійно гладять пухнасту Кіміко, вирішила теж спробувати. Спочатку торкнулася пальчиком до лапки, потім погладила. За пів року дівчинка перестала боятися. А ще Ліза, яка в школі займається за індивідуальним графіком, після сеансів каністерапії з Кіміко заспівала! Це сміливо можна назвати перемогою і маленькою історією успіху.
«Скажу, що це реально працює. Велика дяка за такого терапевта і друга», — каже мама дівчинки Ганна Кондакова.

Одного разу у гості до Кімі прийшли діти з вадами зору. Вони читали книжки шрифтом Брайля чотирилапій слухачці, а потім тактильно з нею познайомилися. Адже у повсякденному житті не у кожного з них є можливість дослідити тварину на дотик. Ось лише кілька вражень від тих, хто був учасником тієї зустрічі: «Кіміко — мій друг, адже вона така м'якенька», «Вона дуже добра. Я це відчуваю. Тепер вона — мій найкращий товариш», «Тату, у Кіміко така ж голова, як і у нашої бабусі. Така ж тверда».

Господарка собаки зізнається, що після сеансів читання тварина довго відпочиває, адже віддає багато енергії своїм вихованцям.

 

 

На початку цього року у бібліотеці стартував проєкт «Вчимо українську з Кіміко Такара». Навчатись разом настільки сподобалось всім учасникам, що вони з захопленням засвоюють іноді нудний для них матеріал. Відеоуроки та картинки з правилами можна знайти також на сторінці проєкту у фейсбуці.

Під час карантину усі заняття були онлайн. Щосуботи Кімі вмощувалася на дивані перед монітором і уважно слухала, як по той бік екрану діти читали для неї книжки. З вересня зустрічі з чотирилапою знову відбуваються у Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Зараз у «гончарівці» готують новий проєкт — за участі Кіміко та студентів–логопедів.

Джерело: lib.kherson.ua, rubryka.com, khersontv.com, www.bbc.com.