Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
За зиму поліщук може наплести пів сотні виробів із лози

Майстер старовинного народного промислу на святкуванні Дня Незалежності.

Фото Юлії МУЗИКИ.

За зиму поліщук може наплести пів сотні виробів із лози

Житель села Копилля Луцького району Олександр Лопоха — ​неабиякий мастак із плетіння кошиків та корзинок

Чоловік перейняв ази ремесла від свого знайомого лише за одну ніч. Відтоді вже давно перевершив свого вчителя й нині навіть не злічить, скільки виробів сплів.

— Перший мій кошик був таким кострубатим… Ну, а далі — ​один за одним все кращі, — ​з усмішкою ділиться умілець, який найчастіше виготовляє великі, середні й малі кошики, корзини та коробки. — ​Важливо заготувати хорошу, однорічну лозу. Сезон заготівлі розпочинається, коли верба скидає листя, й триває аж до появи нових бруньок. У нас матеріалу багато, особливо вздовж доріг та річок, де постійно обрізують кущі верболозів.

Олександр Іванович розповідає, що зазвичай на одну середню корзину потрібно близько півтори сотні вербових прутів, які майстри називають молокітою. Із товстіших виготовляють основу, ребра й перепліт, а тоншими заплітають виріб. Найгрубіші прути мають бути в діаметрі не більше сантиметра.

— Якщо взимку заготовлена лоза зберігається на морозі, то перед тим, як починати щось із неї плести, потрібно її занести в тепле приміщення, аби вона відігрілася. Це надасть їй необхідної гнучкості, — ​ділиться умілець, зауважуючи, що вже випробував різні техніки, зокрема, варив прути для виготовлення маленьких корзиночок. Скручував лозу й клав у каструлю з киплячою водою. Але це було надто клопітно.

Зазвичай на одну середню корзину потрібно близько півтори сотні вербових прутів, які майстри називають молокітою.

— Якби лише було бажання й здоров’я, то всьому можна навчитися, — ​вважає Олександр Іванович, відзначаючи, що у справі лозоплетіння важливо мати силу в руках. А сам він міцний — ​разом зі своїм братом Анатолієм входив до складу районної команди з перетягування каната, яка на початку 2000-х завоювала навіть всеукраїнську першість.

Нині вироби Олександра Лопохи є мало не в кожного односельчанина. Творіннями його рук послуговуються й мешканці довколишніх населених пунктів. Як він розповідає, в селі є ще кілька старших чоловіків, що плетуть кошики, та зазвичай вони це роблять лиш для власних потреб. А його хобі допомагає з користю проводити довгі зимові вечори та й людям у пригоді стає. От і за минулу зиму він сплів пів сотні лозяних виробів.

Найчастіше виготовлені ним великі корзини селяни використовують для того, щоб худобі січку носити. У них також зручно набирати картоплю, ріпу та інші овочі. Незамінними для багатьох є й грибні кошики пана Олександра, з якими він і сам щораз іде до лісу.

— Речі такі в господарстві потрібні. От виготовив лозяну коробку, заплів густо дно — ​і маєш уже чим у хату до грубки дрова носити. Й зручно, й гарно, й у кімнаті чисто, — ​ділиться майстер, зауважуючи, що такий виріб дуже до вподоби його дружині, яка вчителює у місцевій школі.

Розповідає Олександр Лопоха, що виготовлені ним власноруч лозяні вироби та ясенові граблі — ​його найперший подарунок для іменинників. На своєму столярному верстаті він усе, що необхідне в господарстві, майструє сам. А якщо комусь із односельчан потрібні драбини до підвод, топорища чи ще щось зі столярки, то і їх виручить.

Юлія МУЗИКА.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel