Музею на Волині подарували гранату та ядро - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.47 € 33.96
Музею на Волині подарували гранату та ядро

Зброя часів Першої світової війни та Середньовіччя.

Фото зі сторінки КІМ у Facebook.

Музею на Волині подарували гранату та ядро

Колекція поповнилася гранатою 1915 року та кам’яним ядром

Про це повідомив Ковельський історичний музей.

Ручна граната взірця 1915 року доволі простої, навіть примітивної конструкції. Це пояснюється тим, що в період напружених боїв під час Першої світової війни необхідність в такій зброї невпинно зростала, а заводи не встигали впоратись з їх виготовленням.

,,Кульова» граната № 15 являє собою чугунну сферу діаметром 3 дюйма (7,62 см), вагою 746 г з внутрішніми насічками для фрагментації, яка була заповнена чорним порохом або амоналом. Подібні гранати виготовляли й у Франції. Завдяки такій формі граната № 15 в англійських військах отримала назву «крокетна куля».

Через велику кількість недоліків гранати № 15 (незручність у застосуванні, громіздкість, незручність метання і висока чутливість до вологості) у тому ж році гранату було знято з озброєння. 

Наприкінці XIV ст. залізні ядра починають витісняти кам’яні. Хоча останні частково використовували в артилерії ще до середини XVI століття.

Кам’яне ядро – артефакт стародавніх часів. Являє собою суцільний сферичний кам’яний снаряд, який використовували для стрільби з первинних вогнепальних знарядь. Воно круглої форми, виготовлене з каменю сірого кольору, вагою 129 г, діаметром 3,5 см. Такі ядра могли використовувати і для пращі, якою озброювали легку піхоту. У давнину хороший пращник ніколи не промахувався на дистанції до 70 метрів. Праща як бойова зброя зустрічається за тисячу років до нашої ери ще в Єгипті і виступає на перший план в ранньому середньовіччі. Наприкінці XIV ст. залізні ядра починають витісняти кам’яні. Хоча останні частково використовували в артилерії ще до середини XVI століття.