Хтось купує спортсменів, а сільська громада придбала собі лікаря - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 33.76
Хтось купує спортсменів, а сільська громада придбала собі лікаря

Волинь-нова

Хтось купує спортсменів, а сільська громада придбала собі лікаря

У проєкті підтримки медицини Дмитрівської ОТГ йшлося, що коли лікар-терапевт чи сімейний підпише з ними договір на 10 років, то громада придбає для нього житло з усіма вигодами

Голова Дмитрівської ОТГ, що в Кіровоградській області, креативним способом врятувала від закриття місцеву амбулаторію і подарувала мешканцям шанс на сучасну медичну допомогу

Фахівці бояться села, як чорт ладану

Проблема з медиками на периферії не нова. Молоді спеціалісти не надто охоче погоджуються там працювати через хибне уявлення, нібито робота в провінції непрестижна, незручна і низькоплачувана.
Довгий час в амбулаторії села Дмитрівка Кіровоградської області теж не мали достатньої кількості ескулапів. Єдиний лікар був пенсійного віку, а інший медик — переселенець, якого заледве кілька років тому знайшла голова громади Наталія Стиркуль, — попрацював трохи і невдовзі переїхав до Кропивницького. «Не буде фахівців — не буде й амбулаторії, максимум — збережеться як ФАП», — усе частіше чула жінка невтішні прогнози профільних відомств.

І тоді у відчаї  під час одного з телепроєктів вона заявила, що громада готова придбати медика так само, як спортивні клуби купують футболістів. Перед тим із директором Знам’янського районного ЦПМСД, до складу якого входить і Дмитрівська амбулаторія, Русланом Пушкаренком усюди, де могли, питали про можливих кандидатів на цю посаду. «Ми не раз їздили із запрошеннями працювати в нас у медичні виші, зверталися до обласної адміністрації, навіть давали оголошення на телебаченні, — пригадує пан Руслан. — Але все марно. Ніхто не хотів їхати сюди, тому що тепер фахівці бояться села, як чорт ладану, помилково вважаючи, що тут не може бути перспективи. І всім не втовкмачиш, що далеко не кожна міська амбулаторія має такі умови, як наша Дмитрівська…».

Вона виготовляла на замовлення чудові тістечка й торти, і хтось із її клієнтів звернув увагу на анкетні дані профілю, де зазначалося, що майстриня закінчила Полтавську медичну академію.

 

 

На підтвердження наводить факти: на капітальний ремонт закладу ще в 2017 році громада витратила близько пів мільйона гривень, придбавши все необхідне. З медичної техніки тут є два аналізатори, електрокардіограф та портативний УЗД-апарат, який, щоправда, до недавнього часу стояв без діла, бо ніхто не вмів ним користуватися.

Пекла тістечка, а знайшла хорошу роботу

Допомога несподівано надійшла, звідки ніхто її не чекав. Лікарку Юлію Ягодінову Руслан Пушкаренко знайшов… у фейсбуці. Вона виготовляла на замовлення чудові тістечка й торти, і хтось із її клієнтів звернув увагу на анкетні дані профілю, де зазначалося, що майстриня закінчила Полтавську медичну академію. Ця інформація дійшла до Пушкаренка, який одразу зв’язався з жінкою і запропонував роботу: «Юлія на той час була в декреті, виховувала двох дітей, меншій її донечці виповнилося лише два місяці. Я вмовляв її, пропонував найкращі умови, але вона не погоджувалася, кажучи, що не може лишити маленьку дитину саму. Однак я телефонував їй щомісяця».

Крига скресла тільки через рік. Посприяли цьому дії голови громади Наталії Стиркуль. Вона взяла на себе сміливість запропонувати депутатам прийняти проєкт підтримки медицини у їхньому селі. У ньому йшлося, що коли лікар–терапевт чи сімейний підпише з ними договір на  10 років, то громада придбає для нього житло з усіма вигодами. За рахунок власних коштів ОТГ погодилася подвоїти йому посадовий оклад, який зараз становить 7,6 тисячі гривень. Також зобов’язалася забезпечити медика транспортом і навіть водієм. І як остаточний бонус — виплатить підйомні у розмірі 20 тисяч гривень.

«Для нової лікарки купили все:  від медикаментів до шин для авто»

Після цього пані Юлія не змогла встояти. Щоправда, всіма благами, запропонованими громадою, не користується. Від житла у Дмитрівці відмовилася, бо має будинок у сусідній Знам’янці, що за 15 км. Залишила тільки дві умови: влаштувати дитину в тутешній дитячий садок та організувати транспорт, який би доставляв до місця роботи. Громада та керівництво погодилися. «Для нової лікарки купили все: від необхідних медикаментів до шин для авто», — запевняє Наталія Стиркуль.

І справді, розповідаючи про умови праці, Юлія Ягодінова не приховує захвату: «Тут навіть телемедицина налагоджена, і за потреби можна консультуватися з іншими фахівцями. Однак я вдаюся до цього рідко, бо й сама вмію читати кардіограми та інші специфічні результати досліджень, з аналізуванням яких зазвичай виникають проблеми в селах. Місцеві жителі, які давно відчували дефіцит лікарів, ставляться до мене дуже добре. І мені працювати комфортно. Тут чудові люди й виняткова інфраструктура. Такого шикарного дитячого садочка, наприклад як у Дмитрівці, навіть в обласному центрі не бачила».


Радіє успіху свого експерименту з «купівлею» медика й очільниця ОТГ. Із задоволенням розповідає про те, що Юлія Олегівна взяла під опіку стаціонар для самотніх людей, у якому мешкають близько 30 стареньких: «Вона амбітна і так чи інакше себе реалізує. Ми допомагатимемо їй у цьому на кожному кроці. Невдовзі профінансуємо поїздку на курси з ультразвукових досліджень, щоб нарешті наш УЗД–апарат приносив користь громаді. Мене дуже тішить, шо наша нова лікарка не зупиняється на досягнутому і весь час прагне більшого. Якраз таку людину ми і шукали».

 

За матеріалами decentralization.gov.ua, 
rubryka.com, shotam.info.