Волинські філологи читали вірші та вивчали Луцьк (Фото)
Впродовж попереднього тижня на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки тривав тиждень факультету. Його програма була дуже насичена. Правда, через вимоги сучасного часу, багато заходів проходило в режимі он-лайн
Завершальним заходом святкувань на факультеті була літературно-історична прогулянка осіннім Луцьком, яку організувала кафедра української літератури. Подія мала назву «Творімо культурні традиції Волині разом». Вона відбулась на свіжому повітрі, з дотриманням усіх протиепідемічних норм. (відвідини культурно-історичних атракцій міста), з обмеженою кількістю учасників з кола викладачів та студентів факультету.
Присутніми на заході були Лілія Лавринович, декан факультету філології та журналістики, Віктор Яручик, в.о. завідувача кафедри української літератури, викладачі: Олена Маланій, Лариса Семенюк, Ольга Яручик-Жулинська, Світлана Кравченко, Маргарита Жуйкова.
Піднялися на пагорб, до місця колишньої площі Ринок, де колись була луцька ратуша.
Під час прогулянки містом, учасники заходу мали змогу познайомитись із історією міста та його пам’яток, а також процитувати вірші про Луцьк та Волинь відомих поетів. Екскурсію містом проводила Тетяна Яцечко-Блаженко, історик, працівниця відділу зв’язків із громадськістю ВНУ імені Лесі Українки.
Олена Маланій, доцент кафедри української літератури поділилась враженнями про захід: «Ми пройшлися вулицею Лесі Українки (колишнею Ягеллонською), «випили кави» із Костем Шишком, дізналися про стару бруківку-трилінку, зупинилися на хвильку у «Зоряному» сквері, потиснули руку луцькому кликунові, який зустрічає гостей на розі вулиць Лесі Українки та Сенаторки Левчанівської, натішилися осіннім листопадом біля колишнього монастиря тринітаріїв (нині – військовий госпіталь), потішили око новочасними муралами, згадали цукерню італійця Цезаре Розаліні, помилувалися старими будинками Кронштейнів (один із них сьогодні – будівля Луцького медичного інституту). На Братському мосту вели мову про Луцьке Хрестовоздвиженське братство, братську школу, Хрестовоздвиженську церкву. Піднялися на пагорб, до місця колишньої площі Ринок, де колись була луцька ратуша. Перепочили під аптекою-музеєм. Поговорили про мультикультурну та мультинаціональну історію древнього Лучеська. Віддали шану родині Косачів біля будинку, де колись вони проживали, уявили маленьку Лесю, яка бігала тут дитиною. Звернули до лютеранської кірхи – одного з головних храмів німецьких колоністів Волині, згадали про луцьких караїмів».
