«Як можна лікувати по телефону, ні разу не слухавши легені», - волинська лікарка про хворих - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.17 € 34.12
«Як можна лікувати по телефону, ні разу не слухавши легені», - волинська лікарка про хворих

Зараз в медичній спільноті обговорюють можливість створення центрів амбулаторного нагляду ковідних хворих, виділення днів прийому для них, щоб вони не чекали в загальній черзі.

Фото Українська правда.

«Як можна лікувати по телефону, ні разу не слухавши легені», - волинська лікарка про хворих

Медична директорка ковідного шпиталю Волинської обласної клінічної лікарні, що у селі Тарасове, Наталія Скальська вважає, що хворі з групи ризику часто отримують неправильне лікування вдома. Зокрема, вони приймають антибіотики «для профілактики», чого категорично не можна робити

«Люди безпорадні на догоспітальному етапі. Хтось звернувся до лікаря, хтось – ні. Хтось намагається лікуватись незрозумілими абсурдними методами, хтось приймає кілька видів антибіотиків вдома, хоча цього категорично робити не можна. До нас же пацієнти надходять вже в надважкому стані з низькою сатурацією (насиченням крові киснем, - ред.)», - каже лікарка.

Медична директорка шпиталю вважає, що часто пацієнти з групи ризику не отримують належного лікування вдома, пише Перший. А це люди з цукровим діабетом, хворобами серця, гематологічними хворобами, нирковими захворюваннями, цирозом печінки, хворі, які перенесли інсульт, мають інші проблеми з мозковим кровообігом, ожиріння. На думку Наталії Скальської, такі хворі при будь-якому погіршенні стану повинні бути госпіталізовані. Особливо, якщо погіршення настало на 7-10 день хвороби після тимчасового покращення.

Зараз в медичній спільноті обговорюють можливість створення центрів амбулаторного нагляду ковідних хворих, виділення днів прийому для них, щоб вони не чекали в загальній черзі.

«Так, сімейним лікарям дозволено вести цих пацієнтів телефоном, але мені, як лікарю з 30-річним стажем, складно зрозуміти, як можна пацієнта з групи ризику з гострим вірусним захворюванням вести телефоном, ні разу його не бачачи, якщо стан може змінюватись дуже швидко. Чомусь ми у госпіталі робимо 3 обходи на добу. Буває таке, що зранку пацієнт добре себе почуває, в обід добре себе почуває, а вночі встав в туалет і з тромбоемболією потрапив в реанімацію. Я не знаю, як можна вести пацієнтів з групи ризику, не знаючи їхньої сатурації», - каже очільниця шпиталю.

«Зараз в медичній спільноті обговорюють можливість створення центрів амбулаторного нагляду ковідних хворих, виділення днів прийому для них, щоб вони не чекали в загальній черзі. Щоб лікар міг побачити хворого, послухати легені, вчасно зробити всі аналізи та відреагувати на результати. Телефоном цього зробити неможливо», - додає лікарка.