Одночасно юний талант може вивчати до шести музичних композицій.
Третьокласник з Волині став лауреатом премії Всеукраїнського музичного конкурсу (Фото)
У житті Павла Пікарука з села Обенижи Турійського району музика займає особливе місце. Їй він присвячує чи не весь вільний час. Третій рік хлопець вправляється грі на акордеоні у Турійській музичній школі. А з вересня почав освоювати ще й гру на гітарі
– Павло дуже здібний і старанний, – говорить про свого учня викладач Наталія Романчук. – У нашому ремеслі мало бути талановитим, потрібні години наполегливої праці.
Павло одночасно береться за розучування декількох музичних композицій, працює над творами рівня 4–5-го класів.
У хлопця ці два фактори гармонійно поєднались. І третьокласник у сходженні на свій музичний Олімп вже досяг певних успіхів. Після вдалого дебюту на обласному конкурсі баяністів та акордеоністів, Павло за порадою свого наставника вирішив спробувати сили на конкурсі Всеукраїнського рівня.
І з впевненістю можна сказати, що наш земляк яскравою зірочкою засяяв у «Сузір’ї талантів». Саме під такою назвою проходив Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтва та творчості. Оскільки він відбувався дистанційно, попередньо у музичній школі записали відео двох музичних творів у виконанні юного музиканта. Представити на конкурс юний віртуоз мав що, адже, як зауважила викладач Наталія Романчук, Павло одночасно береться за розучування декількох музичних композицій, працює над творами рівня 4–5-го класів. Крім того він розбирає музичні твори, які йому припадають до душі. Зараз взявся за колядки і щедрівки.
Одночасно юний талант може вивчати до шести музичних композицій.
– 45 хвилин уроку нам не вистачає, – посміхаючись зауважує Наталія Олександрівна.
Така любов і повна віддача музиці дає свої плоди: нещодавно Павло став лауреатом І премії ХІІІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу мистецтва та творчості у середній віковій категорії. На суд журі наш земляк представив дві музичні композиції – «Літні канікули» та «Весела гра» Олексія Жужи.
Захоплення сина поділяють батьки хлопчика. Мешкає сім’я Пікаруків в Обенижах, тож по декілька разів на тиждень власним автомобілем привозять сина на заняття у Турійськ. Завжди знаходять час і можливості, навіть нельотна погода не перешкода. Подбали також і про добротний інструмент, що дуже важливо для хорошого звучання. І разом з сином щиро радіють кожному його кроку на шляху до здійснення мрій.
Ось такий гармонійний тандем: щира любов до музики хлопчини, підтримка його батьків і повна віддача викладача – приносить свої результати.
Ірина КОВАЛЬЧУК
