У квартирі волинян замироточили хрестики - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.71 € 33.08
У квартирі волинян замироточили хрестики

Релігія.

Фото Вісника.

У квартирі волинян замироточили хрестики

Справжнє диво сталося в оселі Лебедів з Ковеля – на шпалерах у їхній квартирі замироточили наклейки з хрестиками, які лишив священник після освячення. Пізніше прозорі патьоки пожовтіли, затим стали схожі на кров

Два роки тому 19 грудня, у день святого Миколая, подружжя передало ці наклейки до Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці в Ковелі. Нині хрестики зберігаються за склом біля чудотворного образа Богородиці і далі продовжують «плакати». Про це повідомляє  Волинська єпархія ПЦУ, посилаючись на Вісник.

Коли побачили бурі плями, злякалися

– Квартира, у якій ми живемо, раніше належала батькам чоловіка, – розповідає Наталія Лебедь. – Але вони переїхали у власний дім, а це житло залишили Саші. Коли ми одружилися, захотіли квартиру освятити, аби захистити сім’ю від усього лихого, закликати на дім благословення Боже. І запросили священника.
Тоді на стінах й з’явилися наклейки-хрестики.

Невдовзі подружжя помітило біля них на шпалерах мокрі сліди. Здавалося, що хтось знову стіни окропив. Але зверху наклейки були сухі – краплі проступали зсередини.

– Ми спершу не надали цьому значення, – розповідає жінка. – Але потім стали помічати, що плямки біля тих хрестиків більшають. Спочатку вони були зовсім прозорими, пізніше почали жовтіти. А насамкінець патьоки стали червоними. Ми злякалися.

Лебедів охопило хвилювання: а раптом це – недобрий знак з небес? Наталія вирішила розповісти про свої переживання священнику Василю Мичку, настоятелю Благовіщенського собору.

– Отець Василь нас заспокоїв. Сказав, що Господь по-різному виявляє свою благодать. І такі прояви – свідчення Його любові, – згадує, усміхаючись, Наталя.

Чудотворний образ допомагає бездітним та важкохворим

Аби й інші люди могли побачити сльозинки на хрестиках і відчути неймовірний аромат, що йшов від них, родина вирішила передати ці наклейки до храму. Отець Василь разом з іншими священниками ще раз освятив оселю Лебедів. На стінах з’явилися нові наклейки на шпалерах, а ті, що дивовижним чином себе проявили, бережно зняли й помістили у соборі під склом чудотворного образа Діви Марії «Всецариця».

– І сьогодні, коли по суботах служимо акафіст Богородиці, відчувається особливий аромат від тих хрестиків, – розповідає отець Василь. – І краплі, що колись з’явилися, як живі, не висихають.

А під ними на іконі «Всецариця» висить низанка з дорогоцінних речей. Це дари від парафіян храму як подяка Матінці Божій за милосердя і зцілення. Хтось вимолив тут одужання від невиліковної хвороби, хтось – щастя материнства. Біля образа Богородиці, яка вислухала їхні жалі та послала свою поміч, люди стали лишати золоті ланцюжки та браслети, хрестики й кулони, сережки, перли та інші цінності. І щороку низанка збільшується.

Отець Василь розповідає, що цей образ дуже давній. А сам храм, який на сьогодні заново відбудований, має вікову історію. Адже перші згадки про Благовіщенську церкву у Ковелі сягають часів великих князів Сангушків. З ним пов’язане було й ім’я польської королеви Бонни – неаполітанської принцеси. Храм возвеличувався у місті впродовж чотирьох з половиною століть, аж поки його не зруйнували совєти.

Хором керував… міський голова

Це ж якими варварами треба бути, щоб стерти з лиця землі одну з найдревніших будівель у місті! Не подобалося комуністам, що святиня кличе городян на молитву та підтримує у людях віру в Бога.

А ще вона була пофарбована в національні українські кольори. Просто таки була для радянської влади «ворожою». До речі, перед Другою світовою війною у ній правилося українською мовою, а хором диригував лікар-окуліст Микола Пирогов, якого двічі обирали міським головою!

Нова влада вирішила стерти історичну пам’ять і постановила: не потрібна Ковелю українська церква – на її місці має бути спортивний клуб. Хоч спочатку планувалося у святих стінах відкрити філіал краєзнавчого музею. Але невдовзі на місці храму з’явився «Спартак». Там, де раніше був вівтар, спортсмени займалися боротьбою… А «карателів церкви» невдовзі спіткала сумна участь: одні важко захворіли й невдовзі померли, інші потрапили у смертельну аварію.

Унікальна пам’ятка архітектури залишилась тільки на фотографіях. І саме завдяки їм в часи незалежності на історичному місці виросла копія прадавнього Благовіщенського храму. Це була перша українська церква (тоді Київського патріархату). До святині повернулися старовинні ікони та хрести, збережені парафіянами. От і нещодавно хтось під двері собору поставив пакет з церковними речам. Тим часом вдома у Лебедів на стінах просльозилися нові наклейки з хрестиками.

Джерело: Волинська єпархія ПЦУ