СЕЛО МОЄ: квіткове царство Євгенії Зорук з Березолук

Поверталися з відрядження через с. Березолуки, що у Рожищенському районі. Раптом за вікном промайнуло щось таке, що примусило попросити водія дати задній хід.

Барвистий квітник біля скромної сільської оселі, як кажуть, “вбирав очі”, а з вікон аж сміялися цвітом розкішні калачики та інші вазонки. У квітнику ж, де саме поралася господиня, палахкотіли жовтогарячі ешольції, гордо спиналися до неба клематіси, догоряли білі й рожеві півонії, пишалися білі троянди, а ще — іриси, дзвіночки, ромашки й інше літнє буйноцвіття, якому і назви не знаємо.
Привітна господиня Євгенія Йосипівна Зорук, колишня вчителька фізкультури, а нині сільська пенсіонерка, охоче познайомила зі своїм квітковим царством. А нам залишалося лише дивуватися, де у жінки на все сили беруться. Бо квіти — квітами, а ще ж, як розповіла, обробляють удвох з “дідом” сім гектарів землі, виростили двох бичків, яких нині годі здати за нормальну ціну, тримають іншу живність.
А от сфотографуватися жінку ледве вмовили. І даремно. На таких, як ви, Євгеніє Йосипівно, працьовитих і чутливих до краси, село тримається!