Прикордонниць загону так вразили роботи митців, що вони вирішили поринути у давнину і трішки перевтілитися.
На виставці у Луцькому прикордонному загоні представили портрети жінок з різних регіонів України
«Україна – це мати, дружина, сестра, донька… Захищай її! Пам’ятай про своє коріння!». Під таким гаслом відбулася мистецька експозиція в Луцькому прикордонному загоні. Там панувала святкова та водночас незвична для військових атмосфера
Про це повідомляє пресслужба Луцького прикордонного загону.
Боронячи рідну землю, прикордонники захищають й своїх рідних та близьких. Сьогодні боєць повинен не лише вміло володіти зброєю, але й знати за що він бореться, хто він, звідки та про своє коріння. Саме через мистецтво найкраще розкриваються історія та традиції українського народу, виховується почуття любові й відданості рідній землі.
Ініціативу начальника прикордонного загону Олега Вовка щодо створення художньої виставки підтримав заслужений художник України Михайло Пархоменко та його однодумці. До експозиції увійшло 12 робіт, авторами яких є художники з різних куточків нашої країни.
Прикордонниць загону так вразили роботи митців, що вони вирішили поринути у давнину і трішки перевтілитися.
Це Катерина Рудакова, Дмитро Станіславчук, Андрій Куцаченко, Марія Тертична, Роман Кравчук, Галина Івашків, Марія Гонсалес, Тетяна Потофеєва, Оксана Панчишина та Стелла Мунтян. Кожне полотно має свій особливий колорит, притаманний тому чи іншому регіону України. На картинах зображені молодиці з Галичини, Волині, Чернігівщини, Київщини, Січеславщини, Опілля, Наддніпрянщини, Гуцульщини та Вінниччини. Їхні фольклорні костюми говорять про наше коріння. Українські жінки, зображені на полотнах, випромінюють не лише красу та чарівність, але й силу та величність.
«Виховання мистецтвом дуже важлива річ. Мистецтво володіє достатньою і зрозумілою мовою. Саме воно може вплинути на психічний стан та підсвідомість воїна і його душа буде бриніти цими позитивними емоціями. І виставка у цій залі красномовно говорить про прагнення керівництва загону до естетичного виховання своїх підлеглих», – зазначила мистецтвознавиця, завідувачка Художнього музею Луцька Зоя Навроцька.
Волинська майстриня Галина Івашків, зі своєї сторони презентувала прикордонникам два портрети.
«Я рада, що долучилася до цієї ідеї, вона мене дуже зацікавила. Я з великим задоволенням і натхненням малювала, опираючись на традиційні волинські строї. Одна українка, зображена мною, як дівчина-наречена, друга – заміжня жінка, соратниця чоловіка. Між їхніми вбраннями існує велика різниця, однак у цих орнаментах закодована наша історія. Саме народний одяг, який передавався з покоління в покоління є носієм генетичної пам’яті. Ідея, щоб ці портрети знаходилися в прикордонному загоні має велике патріотичне спрямування», – зауважила Галина Миколаївна, яка також була присутня на заході.
Прикордонниць загону так вразили роботи митців, що вони вирішили поринути у давнину і трішки перевтілитися. Одні приміряли на себе святкове вбрання притаманне народним мотивам східних регіонів, інші ж обрали мотиви, ближчі до волинського краю. Перевтілившись, дівчата ніби зійшли з портретів.
