Якби в Липинах організували конкурс на кращу садибу, то, певне, перше місце було б за садибою Василя Мурзи. Дуже вже гарно, зі смаком все тут облаштовано. Будинок — не палац, у селі є значно більші, зате біля нього, як у казці, — зелені насадження, і квіти, квіти... На клумбах, у підвісних кашпо, на грядках...
Мирослав ВАТАЩУК.
Якби в Липинах організували конкурс на кращу садибу, то, певне, перше місце було б за садибою Василя Мурзи. Дуже вже гарно, зі смаком все тут облаштовано. Будинок — не палац, у селі є значно більші, зате біля нього, як у казці, — зелені насадження, і квіти, квіти... На клумбах, у підвісних кашпо, на грядках.
Милують око зелена соковита травичка довкола будинку (газон регулярно поливається), стрункі ялини. Їх тут кілька видів: Канадська ялина, Коніка, Голуба. Двір віночком обрамляє жива загорожа із колоновидного ялівцю. Ледве встигаємо подивитися все, що показує господар. — Ось це — синій крупноплідний виноград, — каже. — Він добре плодоносить в умовах Волині. А цей кущ — Гібіскус, вже має пуп’янки. Цвіте гарним білим цвітом. Тут росте горіх-фундук Ведмежа лапа. А це знаєте що? Їстівний каштан. Є в Мурзи і чотирирічне лимонне деревце. Якраз цвіте. Одні гілочки вкриті ніжно-білими квітами, на інших вже зав’язалися плоди. Врожай господар планує збирати у вересні-жовтні. Лимонне деревце вирощене з насіння. Василь Степанович прищепив його плодоносним сортом Мейєра. Вирощування лимонів — то хобі господаря, агронома за фахом. Займатися цитрусовими почав 20 років тому. Коли працював у теплицях колишнього Луцького картонно-руберойдового заводу, то щороку збирав чималі врожаї. 50 дерев, які там росли, давали до 300 кілограмів хороших плодів — кожен лимон важив до кілограма. Взимку робітники у заводській їдальні пили чай з лимонами «власного виробництва». — Вирощували крупноплідні сорти. Та нові господарі, які прийшли сюди, закрили теплиці,— жалкує Василь Степанович. Зацікавило нас і гранатове дерево в горщику біля домашньої теплиці, обсипане дрібним червоним квітом, серед якого проглядались і плоди —зелененькі, розміром з горішок. У холодну пору року воно росте у хаті. Влітку господар виніс його, щоб «приймало сонячні ванни». Красується біля хати і пальма Юкка, грошове дерево. Є тут й чимало інших екзотів. І, звісно ж, плодові дерева. Правда, карликові, їм господар віддає перевагу. Пояснює це тим, що доглядати, обробляти, збирати врожай легше. Окрасою садиби є квіти. Цвітуть з ранньої весни до пізньої осені. Василь Степанович кохається в ірисах. Має їх чималу колекцію. Перецвітуть, естафету підхоплюють ромашки, квітуючі мохи, українська сальвія, троянди (їх у господаря кілька сортів). Є й рідкісні. Скажімо, чорна троянда сорту Блек Меджік, зелена. Звернула увагу, що листки усіх троянд — голубі. Виявилося, господар обробив їх проти шкідників і хвороб препаратами Чемпіон, Конфідор максі. Троянди вирощує Василь Степанович і на клумбах, і в теплицях. У закритому грунті культивує й огірки. Перевагу віддає сорту Пасамонте, який може рости і у відкритому грунті. У теплицях — крапельний полив. На кущах вже зав’язалися тугенькі плоди. Через кілька днів можна буде збирати врожай. Щоб він був більшим, слід прищепити бокові пагони після першого листка. Василь Степанович радить вирощувати нові сорти огірків Пасаміно, Отелло, Вігора. Серед помідорів — найкращий сорт Ханія. Вони стійкі проти фітофтори, високоврожайні. Коли господар підняв чимале гроно плодів, що вже почали рум’яніти на низькорослому кущі цього сорту, ми побачили кругленькі, як намальовані, плоди. Поцікавилися, чим обробляє їх від фітофторозу? Виявилося, для профілактики захворювання помідорів використовує препарати Тату, Квадріс. Ними обробляє й огірки, цибулю від переноспорозу. Застосовує й Акробат, Чемпіон. За сезон проводить обробку овочів три-чотири рази. Препарати чергує. Поряд з помідорами — міні-баштан. Розклали зубчасте листя кавуни. Над грядками кружляють бджоли. Василь Степанович ще й пасічник з діда-прадіда, член ради Братства бджолярів. Разом з делегацією волинських пасічників побував на дачі Президента України, теж, як відомо, любителя божої комахи. Господар жалкував, що не може показати ще одне городнє диво — голландську озиму цибулю. Вже викопав її і реалізував. — Вольф — найкращий гібрид озимої цибулі, який вирощують в Україні, — каже пан Василь.— Вирощую цю цибулю вже чотири роки. Плоди крупні — 140—160 грамів. Окремі до півкілограма дотягують. Цибуля солодка. Прекрасно переносить зиму. Стійка до стрілкування, переноспорозу. Найоптимальніший термін посіву — з 1 по 20 серпня. До зими на ній появляться два листочки. А урожай вже будете збирати в кінці чи на початку червня наступного року. Перевага цієї цибулі над звичними нам сортами в тому, що вирощувати її можна на перо, напівперо і на головку. Насіння можна придбати у магазині фірми «Антарія» в Липинах. Василь Степанович дивується, що хоча нині й кордони відкриті, багато перспективних сортів овочевих і садових культур зарубіжної селекції не набули популярності на Волині. Селяни і дачники вирощують переважно традиційні культури і купують дешеве насіння. Василь Степанович — овочівник досвідчений. Більше 30 років пропрацював у цій галузі, та й дружить з наукою. Тож вирощує те, що рекомендує вона. Овочівництво, на думку Мурзи, має великі перспективи на Волині.
