Катерина Ткачук (ліворуч) та Інна Мірчук будують спільні творчі плани.
Письменниця та її учениця-бандуристка з Турійщини отримали президентські стипендії
Нині вони колеги і подруги, які підтримують одна одну і будують спільні творчі плани
Приємною новиною для турійчан стала звістка про те, що серед двадцяти двох молодих талановитих письменників України, яких відзначив президент, є наша землячка із села Овлочин, очільниця галузі культури Турійщини Інна Мірчук. А серед вісімдесяти дев’яти митців у сфері музичного мистецтва – Катерина Ткачук, студентка і теж мешканка Овлочина. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав 19 січня.
Життєві та творчі стежки цих двох непересічних особистостей тісно переплетені. Разом вони подолали не одну сходинку у сходженні до творчих вершин. Коли Інна Мірчук розпочала свою педагогічну діяльність в Овлочинській школі як вчитель музичного мистецтва та педагог-організатор, Катерина пішла в перший клас. Запримітивши в маленькій дівчинці потяг до мистецтва, Інна Іванівна всіляко сприяла її розвитку: возила її на районні та обласні конкурси, навчала вокалу у церковному хорі. Так трапилося, що, коли Катерина після 9-го класу вступила до Волинського коледжу культури і мистецтва імені Стравінського, у житті Інни Мірчук також сталися кардинальні зміни: педагогічну діяльність вона змінила на сферу культури. Сьогодні – вони колеги і подруги, які підтримують одна одну і будують спільні творчі плани. Тож разом і вирішили подати заявки на президентську стипендію, адже в обох є вже чимало досягнень.
Казки Інни Мірчук не схожі на інші, вони вражають уявними героями, навчають любити світ, у якому перемагає любов і добро.
Громадськість Турійщини більше знає Інну Мірчук як вокалістку – учасницю сімейного дуету «Два крила» та народного вокального гурту «Оксамит». Але в її творчому доробку є ще й твори для дітей. Завдяки збірці «Ми – діти одного Творця», в яку увійшли 16 авторських казок, вона двічі ставала призером всеукраїнського конкурсу «Вчитель року». Збірка була представлена на книжковому форумі у Львові. Також Інна Іванівна, як вчитель християнської етики, розробила та видала методичні рекомендації до кожної авторської казки, завдяки яким можна проводити уроки та виховні заходи. Деякі казки лягли в основу сценаріїв до різних свят. Письменник, член НСПУ Микола Мартинюк зауважив, що казки Інни Мірчук не схожі на інші, вони вражають уявними героями, навчають любити світ, у якому перемагає любов і добро.
Деякі казки Інни Мірчук лягли в основу сценаріїв до різних свят.
– Кожна моя казка написана на наших реаліях, є й автобіографічні, – ділиться пані Інна. – Дуже часто повертаюся у дитинство. Вже 16 років немає мами, та не минає і дня, щоб я не згадала про неї. У житті навчилася відчувати саму себе, долати страх, смуток, іти до поставленої мети і здійснювати свої мрії. Не розумію тих людей, які дивляться на дрібниці великими очима і не можуть знайти себе. Так, бувають хвилини крику душі і тоді я дивлюсь на небеса. «Звідти дивляться на нас рідні очі, які залишили нас. Вони хочуть, щоб ми дивилися тільки в небо. Бо твоя душа – це небо, яке гріє, вмиває та приносить спокій», – цитує слова із казки «Мамине щастя» молода письменниця.
Інна Мірчук – особистість творча і багатогранна. Певний час вона була дописувачем журналу «Педагогічний пошук», який видає Волинський інститут післядипломної освіти. А у хвилини, коли охоплює ліричний настрій, – віршує. Тематика різна – патріотична, оспівування людських чеснот і, звичайно ж, пише на тему кохання. Нині молода поетеса готує свою збірку до друку, куди має увійти 25 поезій.
– Натхнення приходить несподівано, – розповідає моя співрозмовниця, – можу довгий час дивитися на море, яке я безмежно люблю, і не написати жодного рядка. А потім,через місяці й навіть роки, воно «повертається» у вірші та казки.
Катерина Ткачук присвятила себе музиці та співу. Серед великої кількості інструментів – дівчина обрала бандуру.
А от Катерина Ткачук присвятила себе музиці та співу. Серед великої кількості інструментів – дівчина обрала бандуру. Нині вона студентка Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Перші кроки навчання грі на цьому інструменті Катерина зробила у Турійській музичній школі, потім – у коледжі культури і мистецтв імені Стравінського. Його директор, заслужений працівник культури Василь Панасюк, характеризуючи свою студентку, зауважив, що Катерина наділена виразними професійними здібностями, артистичною харизмою, опанувала вміння створювати переконливі художні образи. А чарівний тембр голосу Катерини – справжня окраса капели бандуристів «Срібні струни Волині».
Молода бандуристка взяла участь у великій кількості конкурсів, зокрема всеукраїнського та міжнародного рівнів.
За час навчання молода бандуристка взяла участь у великій кількості конкурсів, зокрема всеукраїнського та міжнародного рівнів. Й до честі нашої землячки варто сказати, що її виступи журі оцінювало завжди на високому рівні: Катерина Ткачук вигравала гран-прі, ставала лауреатом або отримувала диплом І чи ІІ ступеня. Зокрема у конкурсах «Нові імена України», фестивалі-конкурсі виконавців на народних інструментах «Провесінь» (участь в якому брала неодноразово), відкритому конкурсі виконавців на народних інструментах «Мереживо», отримала диплом І ступеня і на міжнародному фестивалі «Я іду за мрією».
Іти за мрією бажаємо й надалі нашим творчим землячкам і досягати нових вершин.
Ірина КОВАЛЬЧУК.
