30-і роки. На станції зупинився поїзд, з якого вийшли пасажири, у тому числі два дядьки-українці. Стоять, балакають. Аж тут провідник:
— Панове, прошу до вагонів.
30-і роки. На станції зупинився поїзд, з якого вийшли пасажири, у тому числі два дядьки-українці. Стоять, балакають. Аж тут провідник: — Панове, прошу до вагонів. — То не до нас,— каже один з дядьків. — Панове, прошу до вагонів,— повторює провідник за хвилину. — Рушаємо. — Не рвися, то не до нас,— спиняє свого товариша другий дядько. — Пся крев, лайдаки, поліщуки, ану марш до вагона,— гаркнув провідник. — О, тепер до нас,— радіють дядьки. — Ходімо.
