Своєрідними візитними картками Волині стали рекреаційні пункти, створені лісівниками. Започатковані ще в сімдесятих роках минулого століття, вони на початку дев’яностих літ пройшли, як і вся лісова галузь, через непростий період виживання. А тепер знову причепурились
Своєрідними візитними картками Волині стали рекреаційні пункти, створені лісівниками. Започатковані ще в сімдесятих роках минулого століття, вони на початку дев’яностих літ пройшли, як і вся лісова галузь, через непростий період виживання. А тепер знову причепурились
Катерина ЗУБЧУК
Зупиняються тут і ті, хто подорожує, адже рекреаційні пункти розташовані в основному вздовж трас, і ті, хто просто любить відпочити на лоні природи. Отож, вкладаючи кошти у створення нових пунктів чи реставрацію тих, які існують, лісівники тим самим вберігають ліси від численних кострищ, які часто призводять до пожеж, і від стихійних смітників. Наводити порядок у відведених місцях, звичайно, легше. І коли нещодавно в області працювала лісова екологічна інспекція Мінприроди України, то спеціалісти з Києва, інших областей, які входили в групу, що вивчала стан ведення лісового господарства, звернули увагу якраз на це: в лісах нашої області стало чистіше, ніж ще років п’ять—сім тому. І це якраз значною мірою завдяки рекреаційним пунктам, бо люди не зупиняються на відпочинок будь-де серед лісу. Це відзначали й учасники недавнього семінару, який зібрав на Волині лісівників з усієї України для вивчення екологічної культури. Не випадково і традиційний день лісу для журналістів був присвячений якраз ознайомленню з рекреаційними пунктами. Всього їх в нашій області понад п’ятдесят. А ще в кожному обході, який займає 500—700 гектарів, є облаштовані міні-куточки для відпочинку. На в’їзді з Рівненщини на Волинь, на території Мощаницького лісництва Цуманського держлісгоспу, знаходиться рекреаційний пункт “Лісова пісня”. У цьому році його було реконструйовано — вкладено близько п’ятнадцяти тисяч гривень. У Цуманському держлісгоспі сім лісництв, і в кожному є такі стаціонарні місця відпочинку. А ось у Колківському держлісгоспі територія Граддівського лісництва сама по собі вже є рекреаційним куточком. Тут зупиняються подорожні, сюди приїжджають “на природу” навіть з обласного центру. Тридцять років тому було висаджено на невеличкій площі не менш як шістдесят видів різних дерев, кущів. І сьогодні це лісництво є одним з найкращих по озелененню, де приємно відпочити, просто сфотографуватись на пам’ять біля майстерно підстрижених зелених насаджень. Дев’ять лісничих, які працюють в лісництві, мають кожен свою ділянку і змагаються, чия буде краща. І чують не раз, як комплімент: “Як тут у вас гарно!”. Є у Граддівському лісництві два рекреаційних пункти у місцях масового відпочинку, шість невеличких пунктів в обходах. Але, звичайно, найбільш ваблять усіх Білі береги, що в Колківському лісництві. У мальовничому куточку лісу — альтанка під старезним розлогим дубом, і річка поряд — Білі береги омиває стариця Стиру. Кажуть, якщо в цьому місці клює риба, то це означає, що є вона і в інших місцях. ... Очевидці розповідають, що в Німеччині, аби потрапити на територію рекреаційного пункту в лісі, треба викласти сто євро. Правда, тут можна побачити, як на узліссі ростуть білі гриби і дозрівають ягоди. А для того, щоб вся ця краса й багатство не нищились, то запроваджено штрафи ще більші, ніж коштує квиток. І якщо хтось зірве той гриб чи ягоду, то добряче розкошелиться. Наші рекреаційні пункти — безплатні. Вони створені для людей. Одна вимога — по-людськи ставитись і до лісу, і до праці лісівників.
