Вшановували пам’ять знаного чоловіка з книгами.
Понад сотня людей у Луцьку прийшла до пам'ятника Шевченку з «Кобзарями» (Фото, відео)
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Він був поетом, письменником та художником. Написав 237 поем на віршів. «Кобзар» вперше побачив світ 1840 року
Близько двох сотень людей взяли участь у відзначенні 207-мої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Більше половини з з них принесли до пам’ятника поетові різноманітні видання «Кобзарів» та навіть його вишитий портрет.
Наталія Пушкар має 70 років, але розповідає, що дуже любить приходити до Шевченка 9 березня і робить це не вперше. Приходить з «Кобзарем» та ще й декламує улюблені твори. Попереднього разу читала «Розриту могилу», цього разу – уривок з «Наймички».
Пані Наталя пригадує, як їй у дитинстві «Кобзаря» мама читала по неділях, тож чекали вихідного дуже сильно. Наталя Пушкар рано овдовіла, виховала чотирьох дочок і сина, але, як розповідає, кожному з дітей старалася прищепити любов до рідного слова.
Ростислав Кушнірук купив книгу, яку приніс у день народження Тараса на акцію, одразу як повернувся із заслання у Сибір. Розповідає, що, хоч має вдома і новіші видання, але найцінніше для нього саме ось це.
Одинадцятикласник Луцької гімназії імені Модеста Левицького №4, 17-річний Павло Богонос приніс на акцію, за висновком організаторів найстаріше видання «Кобзаря». Йому понад 150 років.
Вдома книгу зберігають у полотні, у темному сухому місці. Видання передається у родині з покоління у покоління - від прапрабабусі по маминій лінії.
Павло Богонос із другом Владиславом розказали, що свого часу сім’ї за книгу пропонували пів тисячі доларів. Однак її й не думали продавати. Перш ніж покласти в рюкзак, Павло загортав її у білу полотнину.
Пані Леся Гірська прийшла з книгою, яку її батьки купили, коли їй було 4 роки, 1954-го. Сама вона з Рівненщини, але «Кобзаря» привезла зі собою на Волинь, де мешкає тепер. Пані Леся показує вишивку, яку береже, як і книгу.
Галина Марчук (із портретом Тараса Шевченка) принесла окрім «Кобзаря», який її мама читала ще й в Сибіру (оскільки була репресована з іншими членами родини за участь батька в УПА), портрет великого українця.
Шевченка вишила мама Галини Людмила Лошак двадцять років тому. Нині її уже немає в живих. А «Кобзаря» в Україну передала сім’я її брата, які залишилися жити в Росії. Видання 1906 року було читане-перечитане, тож пані Галині довелося зшивати сторінки заново. Образ їй допомагали тримати – поправляли на вітрі рушник – подруги із Волинського обласного ветеранського товариства політичних в’язнів і репресованих, зокрема Валентина Єгорова, яка зауважила, що повстанці називали Шевченка першим повстанцем.
Організатори акції «Прийди зі своїм «Кобзарем» - обласний науково-методичний центр культури. Директорка центру Любов Рожнова розповіла, що цьогоріч зареєстрували 130 учасників події, а відбувається вона з 2012 року.
Любов Рожнова розповіла, що цьогоріч зареєстрували 130 учасників події, а відбувається вона з 2012 року.
Цьогоріч наймолодшими учасниками акції стали сестри Гурські. 6-річна Анастасія читала вірш «Зоре моя, вечірня», а її тримісячна сестра Аріна разом з мамою вболівали.
Переможців кожної номінації нагородили сучасними виданнями «Кобзаря».
