Весняна хвиля коронавірусу в Україні може стати національною катастрофою - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
Весняна хвиля коронавірусу в Україні може стати національною катастрофою

Стратегічний план протидії епідемії COVID-19 на державному рівні не створений.

Фото freepik.com.

Весняна хвиля коронавірусу в Україні може стати національною катастрофою

У Інституту біохімії Національної академії наук заявили, що весняна хвиля коронавірусу буде набагато важчою за осінню і може обернутися національною катастрофою

Науковий співробітник відділу молекулярної імунології Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, кандидат біологічних наук Володимир Галицький розповів в ефірі програми телеканалу «Київ» про особливості нової хвилі коронавірусу. Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу НАНУ.

За його словами, під час третьої хвилі стає можливим (і, скоріш за все, поширеним серед інфікованих осіб)  явище суперрозповсюдження: «З великої площі сприйнятливого і зараженого епітелію легень виділяється величезна кількість нових віріонів, причому у вигляді аерозолю». Галицький зазначив, що контакт із суперрозповсюджувачем практично неминуче гарантує інфікування, а без засобів індивідуального захисту така зустріч «небезпечна зараженням відразу всього об’єму легень із відповідними наслідками».

Весняна хвиля неминуча і супроводжуватиметься високою кількістю важких випадків, що потребуватимуть госпіталізації, а також високою летальністю.

Співробітник інституту біохімії заявив, що весняна хвиля коронавірусу може обернутися національною катастрофою – бо її руйнівний потенціал очевидний. «Ми попереджали ще з осені, ще до моменту виявлення більш вірулентних штамів, що весняна хвиля неминуча і супроводжуватиметься високою кількістю важких випадків, що потребуватимуть госпіталізації, а також високою летальністю. На жаль, нікого це не цікавило», – нагадав Галицький.

Він також зауважив, що стратегічний план протидії епідемії COVID-19 на державному рівні не створений: «Так званий «адаптивний карантин» є хибним у самій своїй основі – зважаючи на час від моменту інфікування і до моменту, коли стає відомою кількість нових випадків чи кількість госпіталізацій, тим паче, до моменту посилення протиепідемічних заходів, а також на те, що суворіші заходи запроваджуються при перевищенні деяких рівнів, а не при виявленні загрозливих тенденцій, «адаптивний карантин» є дуже запізнілою реакцією і в принципі не може запобігати поширенню інфекції».