Лише на Волині є громадська організація капеланів.
У Луцьку капеланів вітали оплесками (Фото)
У Волинському краєзнавчому музеї пройшла зустріч з капеланами у рамках проєкту «Наші захисники»
Зустріч розпочалася з того, що присутні привітали капеланів оплесками. Затим автор проєкту «Наші захисники», завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині ВКМ Богдан Зек розповів про зародження проєкту у 2018 році, у рамках якого проходило чимало зустрічей та презентацій.
Богдан Зек – автор проєкту «Наші захисники».
Перед зустріччю отець Олександр Вронський подарував музею два нових експонати – військові шеврони.
Зокрема вже було презентовано книжку «Капелани на службі Богу та Україні».
– Капелани – це не герої, а скороше ті, що підтримують героїв. Наше основне завдання описане двома словами: «Бути поруч». Бути поруч з бійцями. На початках бійці називали на і кашланами, і кашешанами, бо тоді навіть поняття такого не знали, – розповів голова ГО «Військові капелани Волині» отець Михайло Бучак.
Отець Михайло Бучак розповів про становище капеланів в армії США.
Він розповів про історичні витоки капеланства в середньовічній Європі, в давній та сучасній Україні. Отець Бучак навів такі дані. У 2004 році в Україні військові храми належали до таких конфесій: 13 – УПЦ МП, 8 – УГКЦ, 3 – УПЦ КП, 2 – УАПЦ.
Капеланський рух на Волині – один з найпотужніших в країні.Саме в нашій області діє єдина в Україні спілка військових священиків.
Лише з січня 2015 року затвердили інститут капеланства у ЗСУ. Капелани стали ніби офіційними, але діяли все ще на волонтерських засадах, бо не було передбачено жодного матеріального забезпечення. Капеланський рух на Волині – один з найпотужніших в країні.Саме в нашій області діє єдина в Україні спілка військових священиків.
– Хто такі добровольці? Це не лише ті, хто служив у добровольчих структурах. Це всі, хто в час небезпеки пішов в армію. Навіть ті, кого викликали повістками, і які пішли у воєкомат, а не прикрилися липовими довідками, – сказав заступник голови ГО «Військові капелани Волині» отець Олександр Вронський, який служить в храмі преподобного Іова Почаївського в Луцьку. – Це також волонтери, священики та лікарі, які допомагали бійцям. А стоматологи, які формували мобільні кабінети для війських, добровольці чи ні? Звісно, так.
Отець Олександр Вронський про капеланство дізнався з книжок, а нині є заступником голови ГО «Військові капелани Волині».
Отець Олександр розповів, як сам вперше дізнався про капеланство з книжок, як їздив на Майдан і там допомагав людям. Розповів він і про 204 Севастопольська бригада тактичної авіації, яка дислокувалася в Севастополі, а нині в Луцьку.
– Усі бачили кадри, коли у 2014 році заблокованим авіаторам в Севастополі через огорожу передавали продукти. Ті харчі ми збирали на Волині, везли в Херсон, а звідти в Крим. Ця бригада не зрадила присязі. Ці льотчики беззброойними йшли проти росіян з автоматами. Я й не міг уявити, що буду колись служити у такій легендарній частині. Я вже рік служу капеланом. до того ще рік був на волонтерських засадах, – сказав отець Олександр Вронський.
За його словами, на території частини будуть будувати капличку. Присутніх курсантів Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні він запросив на екскурсію у бригаду.
Шеврон 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації, яка дислокується в Луцьку.
Ці шеврони просто перед зустріччю подарував отець Олександр Вронський.
