Тож традиційно перед майбутнім постом в масляний тиждень готують різноманітні смаколики, зокрема борошняні, головними з яких традиційно є млинці.
Млинці з печі: на Камінь-Каширщині бережуть старовинну традицію
Гуто-Боровенські господині зберегли старовинну традицію приготування млинців на воді, сироватці та з тертою картоплею
Виготовляють солоні, солодкі, дієтичні та ситні, за класичними рецептами і навіть по-американськи, пише Полісся.
Раніше Масляний тиждень називали Сирною седмицею. Дозволялося їсти тільки молочні продукти і рибу. М’ясо ж було під суворою забороною. Тож традиційно перед майбутнім постом в масляний тиждень готують різноманітні смаколики, зокрема борошняні, головними з яких традиційно є млинці.
А ось жінки із села Гута-Боровенська вважають млинці найпопулярнішою стравою в їхній окрузі, походження якої сягає ще сивої давнини, і не лише в період масниці. Рецепти місцевим господиням, розповідають тамтешні жительки, передавалися від прабабусь та найзатребуваніші із них збереглися і до наших днів.
Тож традиційно перед майбутнім постом в масляний тиждень готують різноманітні смаколики, зокрема борошняні, головними з яких традиційно є млинці.
— Печемо їх на масляному тижні щодня. А особливо багато готуємо млинчиків, починаючи з четверга сиропустного тижня, — мовить Ганна Миколаївна Самко — керівниця сільського аматорського фольклорного колективу «Приданки».
Ганні Миколаївні неодноразово доводилось брати участь у різного роду театралізованих дійствах, пов’язаних зі святом Масниці, під час яких прославляли сонце, а з тим проводили народний ритуал — поїдання млинців, круглих як сонце. Тож і сама із дотриманням звичаїв, що давно перетворилися у повсякдення, жінка знається на випіканні смачненьких, випробовуючи при цьому різноманітні рецепти. Та найдавніший із них, зізнається господиня, прийшовся до смаку усім членам її родини.
З історії Масляної
Масляна сягає корінням у дохристиянську епоху східних слов’ян. Початок її святкування був пов’язаний із прославлянням бога Сонця Ярила (за іншими версіями «бога худоби» Велеса).
У день Масляної проводжали зиму і вітали весну. Народні гуляння супроводжувалися різними ритуалами та обрядами, деякі з яких збереглися до сьогодні. Після прийняття християнства Церква освятила язичницьке свято і наповнила його новим змістом. Відтак свято Масляної є останнім етапом підготовки до Великого посту, за час якого віряни мають наблизитися до прощення всіх образ і примирення з ближніми.
Читайте також: Масниць без млинців, як іменин без пирогів, — не буває!
