ПОСІВИ ПІД ВОДОЮ

За першу половину серпня у Ратнівському районі випало три з половиною місячних норми опадів. Сільськогосподарським виробничим кооперативам, а особливо індивідуальним господарствам населення завдано чималих збитків.

Іван КАПІТУЛА


За словами заступника начальника управління сільського господарства і агропромислового розвитку райдержадміністрації Миколи Козка, на 16 серпня у районі було підтоплено водою 2165 гектарів зернових, зернобобових та круп’яних культур. 1355 з них — у сільгоспкооперативах, решта (810 гектарів) — в індивідуальних господарствах населення. До речі, колективні сільгосппідприємства на згадану дату зернові культури зібрали всього-на-всього з 1300-гектарної площі із наявних до обмолоту 6,8 тисячі гектарів. Вже зараз можна спрогнозувати невтішний кінцевий результат жнив.
Колективні господарства картоплі тепер не вирощують. Зате виробництвом її серйозно займаються селяни. Майже на трьох тисячах гектарів — половині площ — «другий хліб», на який сільські господарі покладали чи не найбільші надії, опинився під водою. На сорока відсотках площ у районі підтоплено овочеві культури. Це великий удар по сімейних бюджетах. Чимало сімей, скажімо, в Гуті торік реалізували сільськогосподарської продукції з власних наділів на двадцять і більше тисяч гривень. Нині тут, як і в інших селах району, ситуація невтішна. Картопля, морква та інші культури знаходяться під водою.
Ось уже більше тижня на поля селяни виходять сім’ями. І де можна підступитися, намагаються врятувати хоча б частину врожаю. Вибирають картоплю, рвуть моркву, сортують. Яка піде на годівлю худобі, а яка й на продаж. Всюдисущі підприємці тут як тут. Вони активно закуповують у людей картоплю та моркву, знаючи, як цією продукцією розпорядитися. Ціна на картоплю — гривня за кілограм. Моркву селяни здають по 80 копійок.
Особливо тяжка ситуація склалася на території Річицької, Щедрогірської, Самари-Оріховської, Межиситівської, Кортеліської, Гірниківської, Самарівської сільських рад. У Межиситі, наприклад, підтоплено сімдесят відсотків площ, зайнятих під картоплею, дев’яносто — під морквою та шістдесят — під зерновими культурами. Тут у сільгоспкооперативі до жнив ще й не приступали. Сільський голова Володимир Приймачук під час нашої зустрічі нарікав, що насосна станція у Щедрогорі запізно почала відкачувати воду. До того ж у перші дні працював лише один насос, бо другий був несправний.
Петро Бабич, начальник Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, у свою чергу поставив серйозні претензії до сільських голів. Ось уже протягом багатьох років зловмисники розграбовують гідротехнічні споруди. У Річиці, скажімо, викрали запорну арматуру. І щоб підняти затвора, туди довелось посилати підйомного крана. Згідно з проектом осушення земель, їх передбачено використовувати лише під пасовища та сінокоси. Тим часом сільські голови ці болотисті землі розпаювали. А люди стараються — сіють, садять. У Щедрогорі на високих площах розмістили пасовища, а на болотистій місцевості — городи.
Внутрігосподарська меліоративна мережа повсюдно у вкрай занедбаному стані. Канали замулені, заросли дикоростучими травами, кущами і навіть... деревами. На переконання начальника управління водного господарства, ця меліоративна мережа сьогодні взагалі без господаря. До речі, уже давно вийшла постанова Кабміну про передачу внутрігосподарської меліоративної сітки сільським радам. Але й досі вона не виконана.
Голова райдержадміністрації Адам Харлампович має намір найближчим часом прийняти розпорядження про наведення порядку на всій внутрігосподарській меліоративній мережі. З приводу відшкодування збитків Адам Харлампович сказав, що у всіх сільських радах вже складають відповідні акти і він домагатиметься, аби хоч частину матеріальних збитків селянам було повернуто. Адже, як вдалось з’ясувати, ні сільгоспкооперативи району, ні фермери, ні індивідуальні селянські господарства не застрахували жодної сотки посівів сільськогосподарських культур.