Здавалося б, початок жнивної кампанії на Волині був безхмарним. Начальник обласного управління агропромислового розвитку Анатолій Аршулік говорив про те, що “битви за урожай не буде”, що на ринку зерна у цьому році не повинно виникнути якихось проблем...
Здавалося б, початок жнивної кампанії на Волині був безхмарним. Начальник обласного управління агропромислового розвитку Анатолій Аршулік говорив про те, що “битви за урожай не буде”, що на ринку зерна у цьому році не повинно виникнути якихось проблем, бо, мовляв, усе налагоджено і вже на початку жнив понад 80 тисяч тонн зерна витребувані. Колишній міністр агропромислового розвитку запевняв, що валовий збір зернових буде понад 40 мільйонів тонн. Селянам і справді хотілось вірити у ці далекоглядні прогнози, але природа, яка протягом кількох тижнів не тішила погожими днями, та й держава, що, як виявилось, не дуже зацікавлена у закупівлі зерна нового врожаю за нормальною ціною, до краю зіпсували настрій хліборобам...
Олена ДУДКЕВИЧ
До прикладу, керівник сільгосппідприємства “Рать”, що у Луцькому районі, Віктор Шумський розповідає, що його господарство вже вийшло на фінішну пряму по збору врожаю. Врожай дещо менший, ніж у минулому році. Та все ж у середньому вдалося зібрати по 45-50 центнерів пшениці з гектара. До сьогоднішнього дня підприємство не продало жодного центнера збіжжя і не тому, що “Раті” не потрібні гроші, а тому що ціна, на думку Віктора Шумського, абсолютно не відповідає тим затратам, які несе селянин, вирощуючи зернові. - Восьмого серпня мали відбутися перші торги на Аграрній біржі, - каже керівник господарства, - не знаю, чи продали там щось, чи ні, але за пшеницю третього класу пропонували лише 760 гривень за тонну. Як на мене, то коштувати вона повинна не менше, ніж 1200 гривень. Судіть самі: ціни на сільськогосподарську продукцію у нас лишились на рівні 2000 року, а засоби подорожчали у чотири-п’ять разів. Я вже кажу, що якби на Україні хоч один рік був неврожай, то може б тоді керівництво держави звернуло увагу на село, а так нікому до нас немає діла. Навесні ніхто не спитав, чи має господарство дизпаливо, не цікавились і перед початком жнив ситуацією в підприємстві. Півроку я вже є депутатом обласної ради і мені через це соромно, бо за цей час облрада не прийняла жодного рішення економічного характеру, тільки посади комусь шукаємо, комусь авторитет наганяємо… Підприємство “Рать” і надалі не збирається продавати зерно за безцінь, тим більше, що валовий збір збіжжя в Україні сьогодні прогнозують лише 27 мільйонів тонн, тож Віктор Шумський таки сподівається, що його зерно буде витребуване за відповідною ціною. Не хоче він працювати з державою по заставних цінах. Розповідає, що Держрезерв винен йому 300 тисяч гривень ще за зерно 2004 року, 1100 тонн зерна досі лежить у заставі, але якби його тепер забрати і продати, то за зберігання доведеться заплатити стільки, як можна заробити, тому й не поспішає його викуповувати. Осінню посівну кампанію “Рать” сподівається провести за рахунок обігових коштів, які є в господарстві. Та й практично увесь урожай цукру з минулого року ще не реалізований, тож можна буде щось продати. Але як бути іншим господарствам, які практично не мають обігових коштів, не мають запасів дизельного пального? З чим їм вступати в осінню посівну кампанію? Ще похмуріший настрій нині у фермерів, які ніяк не можуть зібрати вирощений урожай. Голова асоціації фермерів Горохівського району, керівник фермерського господарства “Ніка” Валерій Якобчук розповідає, що його господарство віджнивувало поки що відсотків на двадцять. Через дощі зерно увесь час вологе, збирати його фермери не поспішають, бо ж не мають сушарок, щоб довести збіжжя до нормальної кондиції. - Скажу відверто, - розповідає Валерій Якобчук, - перед жнивами нас ніхто не запрошував і взагалі нічого не обіцяв. Хоча можна було б принаймні мене як голову асоціації фермерів запросити, запропонувати, куди і як збути зерно з нового врожаю. Але складається враження, що у нас – безвладдя. Тих фермерів залишили, як сліпих кошенят, от ми і борсаємось. “Ніка” цьогоріч посіяла близько 60 гектарів пшениці. Врожай – мізерний – 20-25 центнерів з гектара. Але за будь-яких умов Валерій Якобчук каже, що не збирається продавати зерно державі, бо вважає, що ліпше поставити на відгодівлю 50 свиноматок і збіжжя пустити на корм, ніж продавати його за безцінь, адже собівартість тонни зерна у господарстві сягає не менше, ніж 450 гривень. Що ж стосується грядущої посівної кампанії, то фермери Горохівщини узагалі вагаються: засівати їм лан чи ні, бо практично ні в кого немає запасів дизельного пального, тому й намагаються зараз жнивувати на полях одноосібників, щоб заробити копійку. Валерій Якобчук каже, що досі не отримав обіцяного відшкодування за посів ярих зернових, хоч подав усі необхідні документи. Керівник фермерського господарства висловлює припущення, що фермери будуть переходити на вирощування ріпаків, адже на зерно цієї культури є нормальний попит і ціна. В цілому по області сьогодні зібрано понад шістдесят відсотків врожаю зернових. Середня врожайність – 22 центнери з гектара. За словами першого заступника голови облдержадміністрації Віталія Заремби, негода в нинішньому році забрала близько тридцяти відсотків врожаю, п’ять відсотків зерна вже проросло. Головні гравці на ринку зерна, а це – Держрезерв, Аграрний фонд та Аграрна біржа - поки що залишаються практично бездіяльними. Головна причина – низькі закупівельні ціни, які вони пропонують за зерно з нового врожаю. Виробники відмовляються продавати хліб Аграрному фонду, який пропонує заставну ціну 700 гривень за пшеницю третього класу і 610 — за четвертий клас. Через дощі на Волині такої пшениці залишилось як кіт наплакав. Ще гірша ситуація з житом, яке у нас вирощують північні райони. Якщо у минулому році вдалося відстояти відміну поділу жита на класи при закупівлі його Аграрним фондом, то цьогоріч цей поділ знову існує. А про яку класність можна говорити при таких погодних умовах. Не поспішає закуповувати зерно і Держрезерв, бо у Києві відбуваються тендерні торги таким чином, що наш комбінат хлібобулочних виробів №2, який і представляє держрезерв на Волині, практично залишається поза грою. Багатообіцяючі торги на Аграрній біржі в силу відомих причин довелось відстрочити. - Минулої суботи я зустрічався з міністром агропромислового розвитку Юрієм Мельником, - розповідає Віталій Заремба. - Міністр вважає, що виникла нагальна потреба міняти підходи держави до закупівлі зерна. І я сподіваюсь, що вже цього тижня щось вирішиться на краще. На думку заступника голови облдержадміністрації, сьогоднішня ситуація не означає, що зерно на Волині ніхто й нікуди не продає. Його можна збути і збіжжя продають різним структурам, бо селянам треба думати, як восени засіяти землю. Подейкують, доки у верхах радяться, як поліпшити мікроклімат на ринку зерна, збіжжя нового врожаю різними шляхами тече за кордон. З чого пектимо хліб, панове?
