Загиблому солдату з Рівненщини просять присвоїти звання Героя України (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
Загиблому солдату з Рівненщини просять присвоїти звання Героя України (Відео)

Навіть, якщо йому не дадуть звання, Петро – молодий 22-літній хлопець – завжди залишиться прикладом для всіх нас.

Фото із сайту radiotrek.rv.ua.

Загиблому солдату з Рівненщини просять присвоїти звання Героя України (Відео)

Це болісна і зворушлива історія. Про справжнього Героя і справжнього Сина України

Навіть, якщо йому не дадуть звання, Петро – молодий 22-літній хлопець – завжди залишиться прикладом для всіх нас. Навіть тих, хто його знав, інформує Радіо Трек.

Прикладом справжнього і непідробного Патріотизму.

«Вісник+К» писав про Петра Полицяка з Борбина. Молодий хлопець, якого вдома чекали батьки, наречена, сестри, загинув у Донецькому аеропорту. До війська він пішов свідомо, хоч міг відсидітися на заробітках у столиці, пише Вісник +К.

Нещодавно Дубенська районна рада ухвалила звернення до Рівненської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України та президента України щодо присвоєння звання Героя України старшому солдату Петру Полицяку (посмертно).

Рік тому з таким самим клопотанням зверталися депутати Млинівської районної ради. У нагородному листі описано недовгий, але героїчний бойовий шлях бійця.

Він брав участь у антитерористичній операції з 11 листопада 2014 року. 6-січня 2015-го разом зі своїм підрозділом потрапив у Донецький аеропорт.

Був призначений старшим зміни на першій лінії оборони від старого терміналу посту «Ромео».

Увечері 9 січня 2015 року добровільно зголосився без зброї, у складних погодних умовах разом зі своїм командиром взводу Іваном Кам’янчиним винести важкопораненого старшого солдата Ігоря Римара за межі аеропорту.

Виявляючи виняткову сміливість та героїзм, під щільним артилерійським та стрілецьким вогнем ворога не один раз виносив поранених побратимів до транспорту евакуації.  

15 січня 2015 року старший солдат Петро Полицяк у складі штурмової групи з восьми осіб брав участь в атаці на ворога.

16 січня хлопець з Борбина з кулеметом пораненого товариша прикривав побратимів і відбивав атаки ворога на командний пункт. 18 січня 2015 року допомагав евакуйовувати поранених, у тому числі – командира роти та командира взводу.

Сам же після поранення в ліву руку відмовився від евакуації на останньому транспортері, який вивозив начальника штабу Гуріна.

Петро Полицяк залишився в. о. командира першого взводу і до останніх хвилин свого життя з 56 побратимами виконував бойове завдання.

Читайте також: На Чернігівщині застрелився контрактник

20 січня 2015 року, тримаючи оборону на першому посту Донецького аеропорту, загинув під завалами плит після другого підриву, вчиненого проросійськими терористами. 

Дуже хотілося б, аби цього разу звернення районної ради вже великого і об’єднаного Дубенського району нарешті задовольнили у вищих державних інстанціях України.

Віримо, що президент України проаналізує і зважить кожен крок простого хлопця з Борбина у безсмертя і ухвалить рішення, на яке з надією чекають десятки тисяч співвітчизників.