У ці дні на Волині розпочинають копати картоплю. Але цьогорічна збиральна пора принесла великі розчарування. У десяти районах нашої області понад десять тисяч гектарів картоплі внаслідок надмірних опадів, що випали у серпні, опинились під водою. Особливо постраждали поліські райони...
У ці дні на Волині розпочинають копати картоплю. Але цьогорічна збиральна пора принесла великі розчарування. У десяти районах нашої області понад десять тисяч гектарів картоплі внаслідок надмірних опадів, що випали у серпні, опинились під водою. Особливо постраждали поліські райони. Багато господарів, у яких картопля була посаджена в одному місці, залишились взагалі без урожаю. Поліщукам довелось розпрощатися з надією продати частину врожаю, щоб поповнити сімейні бюджети, як це було традиційно. Бідкаються люди, бо не знають, чим взимку будуть годувати худобу та й що самі їстимуть. А найбільше журяться, бо не відають, чим засаджуватимуть поле навесні
Олена ДУДКЕВИЧ
ЯК ВРЯТУВАТИ РЕШТКИ УРОЖАЮ Нинішній рік із самого початку був несприятливим для картоплі. Спершу – холодна весна, потім – сухий червень, коли рослина найбільше потребує вологи, адже відбувається зав’язування бульб. Внаслідок цього картопля на багатьох площах навіть підгоріла. А потім – дощовий серпень, протягом якого в окремих районах області за одну зливу випадала місячна норма опадів. На деяких площах картопля вже повністю погнила і копати немає що. На інших – відбувається удушення картоплі. Причому картопля починає гнити не тільки там, де стоїть вода, а й на інших полях просто від перенасичення грунту вологою. Як розповів заступник директора інституту агропромислового виробництва Віталій Пахольчук, першою ознакою удушення картоплі є поява на поверхні бульб, так званих, чечевичок – білих цяточок. Це крохмаль внаслідок перезволоження виступає на поверхню. Такі бульби, якщо їх вчасно не просушити, неодмінно погниють. Щоб врятувати залишки врожаю картоплі, Віталій Дмитрович радить викопану картоплю ретельно просушити, так, щоб білі цяточки-чечевички побуріли і повідпадали. Потім залишити картоплю під накриттям на два-три тижні, щоб виявити бульби, які гниють. Тоді можна приступати до перебирання картоплі і закладання її на насіння. Тут, на думку науковця, селяни зіткнуться ще з однією, не менш серйозною проблемою. У картоплі, яка надто перезволожена, притуплюються ростові процеси, тому ймовірно, що така картопля навесні не проросте, навіть якщо збережеться. Таку картоплю легко розрізнити. Якщо її розрізати, видно, що м’якуш змінив колір, що бульба надто водяниста. Щоб хоч якось запобігти цьому, Віталій Пахольчук радить відібрати певну кількість картоплин із насіннєвої партії і занести до хати, покласти її в тепле вологе місце і пересвідчитись — проросте така картопля чи ні, щоб знати, чи можна на таке насіння сподіватись, чи ще з осені його десь закупляти.
А НАСІННИЦТВО ЗАНЕДБАЛИ У нинішньому році на Волині посаджено 66 тисяч гектарів картоплі. Дев’яносто вісім відсотків її вирощують селяни на своїх городах і лише два відсотки припадає на великотоварні господарства. Їх залишилось стільки, що якраз вдасться перелічити на пальцях однієї руки. На думку спеціалістів, у цьому наша основна проблема, адже вирощування картоплі у селянських господарствах іноді зводиться до майже примітивного рівня: не застосовуються технології, сортозаміни і сортопоновлення, а коли до цього додаються ще й несприятливі погодно-кліматичні умови, урожай картоплі на Волині стає зовсім мізерним. І це при тому, що саме наші грунти найкраще підходять для вирощування цієї культури. Чому ж сільгосппідприємства не хочуть займатись картоплею? По-перше, картопля – культура досить високозатратна, хоча може дати з гектара більше прибутку, ніж будь-які зернові. По-друге, має досить нестабільний ринок збуту і слабо розвинуту переробну галузь. Тому й сіють у нас сьогодні на Поліссі замість картоплі цукрові буряки, хоча там він зовсім погано родить і, може, навіть, збитковий. Але цукрові буряки завжди користуються попитом, а картопля – вряди-годи. Та й держава до картоплі сьогодні ставиться абсолютно байдуже, адже і зернові, і навіть льон хай трішки, але дотуються, а ось картопля залишається поза увагою. Так, за придбання елітного насіння держава компенсує господарствам кошти. Воно йому обходиться майже як тонна товарного зерна. Чому б так не зробити і з картоплею? Законодавці нарікають, що виробники картоплі у нас дрібні і їх дуже багато, тому виплатити всім дотацію за придбання елітного насіння картоплі дуже непросто. Але ж при бажанні можна було б відшкодування направити виробникам насіння картоплі, а вони б вже селянам продавали його дешевше. А поки наші господарі садять картоплю виродженим і переродженим насінням, хороший посадковий матеріал іде за межі області. Як розповів Віталій Пахольчук, із самого початку копання картоплі телефон в інституті не замовкає – попит на волинське насіння картоплі величезний. Купити його мають бажання виробники з Дніпропетровська та інших південних областей. Виявляється, за кілька останніх років там чудово освоїли технологію вирощування картоплі на крапельному поливі і мають сьогодні ліпші врожаї, ніж волиняни. Але їм потрібні тисячі тонн нашого насіння, бо Дніпропетровщина – це зона виродження картоплі, тут вона за два-три роки зводиться нанівець. Звісно, що наші виробники задовольнятимуть попит виробників з півдня, бо мусять за щось жити. Але водночас дивуються, чому місцева влада ніяким чином не реагує на те, що навесні наші ж люди, очевидно, матимуть проблему з насінням. Бо для споживання тої картоплі, що цьогоріч вродила на Волині, за умови, що вона залишиться в області, може, ще б і вистачило, а ось навесні засаджувати не буде чим. Вже не один рік насіннєві господарства, що ще працюють в Рожищенському, Любешівському, Старовижівському районах хотіли налагодити співпрацю із сільськими радами. Була навіть прийнята відповідна обласна програма по насінництву картоплі. Але відсоток тих сільських рад, які подбали про насіння картоплі для своїх жителів, дуже вже малий.
ДОВЕДЕТЬСЯ ЇСТИ ЄГИПЕТСЬКУ БУЛЬБУ? Ціни на ранню молоду картоплю на ринках Луцька влітку опускались до гривні за кілограм. Але як тільки поширились чутки про підтоплення поліської картоплі, продавці за кілограм бульби виставили ціну 1,50- 2,00 гривні за кілограм. У той час картопля в Одесі коштує 1,30-1,40 за кілограм, у Донецьку – 1,70-1,80. Скільки тоді має коштувати наша картопля, щоб її приїжджали закуповувати з півдня? Неважко порахувати: на транспортні витрати накидають копійок 30-40 на кілограм, а потім ще якусь копійку, щоб мати мінімальний зиск. Виходить, щоб в Одесі картопля коштувала 1,20 гривні, на Волині її мають купувати копійок по сімдесят. Заробіток для нас невеличкий, якщо врахувати, що собівартість вирощеного кілограма картоплі на Волині 45-50 копійок, а в деяких господарствах 60-70. Тому в цьому році сподіватись на те, що вдасться заробити на картоплі, не варто. Крім того, якщо раніше картоплю заготовляли заклади споживчої кооперації, то у минулому році за їхнім посередництвом селяни продали лише 5 тисяч тонн бульб, тоді як у кращі часи ця цифра становила 300 тисяч тонн. Не треба забувати, що коли у минулому році в Україні спостерігався певний дефіцит картоплі, чимало країн-виробників — Білорусь, Росія, Польща — знайшли у нас свої ринки збуту. За даними проекту аграрного маркетингу, тільки Єгипет вже у першій половині цього року поставив в Україну понад десять тисяч тонн картоплі. Тож нам сьогодні впору думати не про заробітки, а про те, як запобігти тому, щоб через нестачу картоплі на Поліссі не почали вирізати худобу, свиней, адже там уся господарка на картоплі тримається, бо із зернових одне жито сіють, та й то цьогоріч через підтоплення не на усіх площах його зібрали. А що ж влада? За словами начальника відділу рослинництва управління агропромислового комплексу Олександра Ромашковця, днями до Кабміну та Міністерства аграрної політики відправили листи за підписом голови облдержадміністрації з проханням звернути увагу на проблему волинян і по можливості вишукати кошти, щоб допомогти людям. Було б простіше селянам, якби їхні посіви картоплі були застраховані, але послугами страхових компаній сьогодні навіть великотоварні господарства не завжди користуються. Бо, щоб заплатити страхові внески, треба мати гроші, а тут на зарплату людям не вистачає. У тому, що Полісся підтопило, люди нерідко звинувачують працівників осушувальних систем, як от мешканці села Самійличі Шацького району. Мовляв, вони не слідкують за каналами, шлюзами і таке інше. Відповідальності з них ніхто не знімає, але доводилось бути свідком, коли люди самі розбирали насосні станції і продавали як металобрухт, від шлюзів забирали бетонні плити і вимощували власні подвір’я. Тому у цій ситуації шукати крайнього – справа невдячна. Не пощастило нам в цьому році з картоплею. І поки не пізно, треба робити висновки, адже, як свідчить МінАПК, площі під картоплею в Україні вже шостий рік поспіль скорочуються. Доведеться з часом їсти закордонну…
