Не секрет, що більшість громадян незадоволені рівнем надання житлово-комунальних послуг і про це свідчать численні звернення людей в контролюючі, правоохоронні органи, в пресу. Причиною є не лише незадовільна робота відповідних підприємств та організацій, але й відсутність інформації, як саме ці послуги повинні надаватися, існуючий правовий нігілізм споживачів, що використовують на свою користь чиновники. Саме тому ми звернулись за роз’ясненням наших прав до начальника першого відділу досліджень і розслідувань обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Євгена Лисецького
Олександр НАГОРНИЙ
— Євгене Володимировичу, почну з власного досвіду. Протягом дня не з’явився слюсар з ЖКП-3, хоча замовлення прийняли. Після оприлюднення цього досить типового факту в газеті, розлючений директор підприємства пообіцяв подати в суд, оскільки, як з’ясувалося, не було укладено нового договору і слюсар не повинен був йти на виклик. Як виглядає цей договір, якого більшість мешканців квартир в очі не бачили? — Почну з того, що Кабмін постановою від 12 липня 2005 року затвердив порядок формування тарифів, а також форму типового договору утримання будинків, споруд та будинкової території. Рішенням міськвиконкому, яке було прийняте в грудні 2005 року, зобов’язано ЖКП підготувати і укласти відповідні договори з населенням до 1 лютого 2006 року. Законом визначено також і для споживачів обов’язок укладати договори. Однак не встановлено, яким чином це має відбуватися. Ось, наприклад, мене, як споживача, про це ніхто не повідомляв, а нашому юристові принесли документ додому. Якщо ви робили замовлення через диспетчера, то вас могли люб’язно запросити в ЖКП для підписання договору. Деякі служби — енергетичні, газові – ці питання вирішують цивілізовано, без скандалів. До речі, договір потрібний саме для споживачів, адже він визначає права і обов’язки сторін, їх відповідальність, порядок розв’язання спорів. Ми повинні знати, як використовується наша квартплата. Хочу підкреслити: ми платимо за утримання будинку і місць загального користування, а все, що в квартирі, доводимо до ладу за власні кошти. Заміна приладів опалення, санітарного, газового обладнання проводиться за додаткові кошти споживачів. — Євгене Володимировичу, але я прочитав у пресі висловлювання керівника Київського територіального відділення Антимонопольного комітету, що “сантехніки повинні обходити квартири, виявляти неполадки, безплатно замінювати прокладку в кранах”... У Луцьку інакше?.. — Чіткості в цьому питанні немає. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем загального користування у підвалах, на горищах, в коридорах — це обов’язок ЖКП. Як розуміти запис, що майстри обслуговують “від зовнішньої стіни квартири до санітарно-технічного обладнання?”. У той же час ЖКП повинно виконувати аварійні роботи, якщо в квартирі вода рве крани... Адже ми утримуємо аварійну службу. — Оскільки вам по службі належить з договором ознайомитись, то оцініть його — наскільки ми захищені від можливого свавілля слюсарів чи чиновників. — Я б радив не підписувати договір, не ознайомившись з додатками в ньому. Не всі знають, що є перелік із 14 послуг, котрі повинні надаватись, і за які ми платимо. В додатках повинні бути вказані графіки вивезення сміття, виконання робіт з поточного ремонту, періодичність надання тих чи інших послуг тощо. Конкретний розмір тарифу повинен бути затверджений окремо для кожного будинку із врахуванням наявних технічних мереж в будинку, виконання інших послуг. Уже згаданим торішнім рішенням міськвиконкому передбачено побудинковий облік доходів і витрат ЖКП. Це повинно забезпечити прозорість використання коштів мешканців кожного будинку. Проте працівники УЖКГ ввели в договір положення, яке фактично робить жильців, що справно платять, заложниками у боржників всього будинку. Тому й записали, що ЖКП несе відповідальність за надання послуг лише в межах коштів, отриманих від мешканців... Суперечить чинному законодавству стягнення пені за несвоєчасне внесення плати. Є й інші недоречності: наприклад, не надаються окремому власнику послуги, коли загальна заборгованість жильців будинку становить понад три місяці. — Що робити, якщо послуги не надаються в повному обсязі чи неналежної якості? — ЖКП повинне здійснити перерахунок (зменшити) розмір плати. Треба знати, що якщо ця умова недотримується, то складається акт-претензія і у випадку неприбуття представника ЖКП підписується двома споживачами різних квартир. Протягом трьох робочих днів комунальникам треба вирішити питання (до речі, не протягом 10 днів, як записали в договорі). Міськвиконкомом затверджено періодичність роботи, які виконуються у житловому будинку, із врахуванням чого визначено розмір зменшення плати мешканців. Якщо вологе підмітання сходових площадок проводиться менше, як два рази на тиждень, миття сходових площадок першого поверху рідше одного на тиждень, вивезення сміття в 9-поверхових будинках менше, як 3 рази на тиждень, в 5-поверхових — 2 рази на тиждень, прибирання двірниками прибудинкових територій менше 2 разів на тиждень, а також є зупинка ліфтів, то ЖКП зобов’язані без складання актів проводити перерахунок плати мешканців. — Євгене Володимировичу, ще з власного досвіду: двічі в попередні роки ремонтували дах над квартирою жеківці, але тепер знову добряче ллє. Фактично зараз у місті жильці ремонтують дахи за власні кошти, хоча квартплата, як вказується в переліку тих 14 послуг, витрачається також на “ремонт покрівлі”. — Так, ці роботи відносяться до поточного ремонту покрівлі з використанням не більше 10 відсотків нових матеріалів. Усе інше — це вже капітальний ремонт, який виконується за кошти місцевого бюджету, а не за так звану квартплату. Практикується через нестачу коштів виконання робіт з використанням матеріалів мешканців. Отже, при наявності квитанції за сплату матеріалів ЖКП повинні враховувати ці витрати власників квартир, які справно платять, при внесенні коштів за утримання будинку. Власникам квартир необхідно знати також, що при припиненні холодного, гарячого водопостачання негайні заходи поза будинком повинні вживати «Луцьктепло” і “Луцькводоканал”. На жаль, так буває, що оплачене тепло не надходить до квартири, а Іван киває на Петра. І вихід із цієї ситуації на користь споживача можуть знайти органи місцевого самоврядування. Для цього досить лише визначити,що підприємства водотеплопостачання повинні надавати послуги, обслуговуючи всі мережі для передачі енергоносіїв. А споживачам однаково, кому платити за цю послугу — ЖКП чи виробникам енергоносіїв. Повинні бути вкладені двосторонні договори, наприклад, між “Луцьктеплом” і ЖКП (або тристоронні із залученням жильців). — Нерідко виникають спірні питання і при користуванні електроенергією, зокрема, в листах йдеться про випадки крадіжок чи псування електролічильників і до жильців будинку мають претензії майстри. — Подача електричної енергії населенням здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і міськими та районними філіями ВАТ “Волиньобленерго”, розробленого енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією. Такі договори укладаються на три роки і продовжуються щорічно, якщо сторони не заперечують проти цього. Лічильники електричної енергії для населення закуповуються, встановлюються та підключаються лише енергопостачальною організацією. Відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, та пломб на них несе споживач, а тих, що знаходяться на сходових клітках, — житлово-комунальне підприємство. У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу, обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов’язаний негайно повідомити про це енергопостачальника. Тоді й суперечок не буде.
