Це підтвердить кожен, хто прочитав роман Бориса Харчука «Волинь» у чотирьох томах, романи «Довга гора», «Місяць над майданом», «Хліб насущний», повісті «Закам’янілий вогонь», «Неслава», «Облава» та інші твори...
Це підтвердить кожен, хто прочитав роман Бориса Харчука «Волинь» у чотирьох томах, романи «Довга гора», «Місяць над майданом», «Хліб насущний», повісті «Закам’янілий вогонь», «Неслава», «Облава» та інші твори.
Вони — про історичну долю Волинського краю в роки окупації Польщею, про боротьбу краян за соціальне та національне визволення, про драматичні події у перші повоєнні роки. Його твори — це своєрідний художній літопис історичного шляху краю, який розкривається через долі окремих персонажів, родин, таких, як Гнатюки у тетралогії «Волинь». Завтра Борису Микитовичу Харчуку (1931—1988), уродженцю Тернопільщини, виповнилося б 75 літ. Після навчання у Кременецькому, а згодом — Полтавському педінституті, працював журналістом, був на комсомольській роботі. А після закінчення Вищих літературних курсів при Літінституті ім. Горького в Москві перейшов на професійну письменницьку роботу, залишивши по собі чималу творчу спадщину.
