У волинському селі на Великдень «гріють покійникам ноги» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.56 € 33.44
У волинському селі на Великдень «гріють покійникам ноги»

Споконвіку таке було.

Фото ілюстративне.

У волинському селі на Великдень «гріють покійникам ноги»

На Волинському Поліссі досі є незвичайні давні звичаї

У селі Смідин колишнього Старовижівського району у післявеликодній тиждень селяни збираються на вулиці і «гріють мерцям ноги». Так робили за діда-прадіда, так роблять і тепер.

Про це пише Олена Павлюк у газеті Вісник.

Коли у Смідині з’явився такий дивний звичай – не пам’ятають навіть старожили. «Споконвіку таке було», – кажуть у селі. І розповідають, що на третій день Пасхи і до всесвітніх проводів, тобто цілий тиждень, дотримуються давньої традиції.

– У Великодні дні вже стоїть гарна весняна погода. Тож коли вечоріє, збираються сусіди на вулиці біля якоїсь однієї хати. Господар виносить лавки, стільчики і всі сідають півколом. Хто йде на такий звичай, обов’язково несе кілька полінець, – розповідає колишня вчителька Надія Шевчук. – Запалюють вогнище і починають згадувати померлих родичів. Звісно ж, тільки хороше. Розповідають бувальщини з життя покійників, кумедні випадки, згадують їхні поговірки.

 А коли все вигоріло, заливають жар водою, бо ж до біди недалеко.

Кожен приносить свою пасочку і пригощає нею сусідів. Смідинці вірять, що ті, хто зібрався у цей вечір біля одного вогнища, обов’язково зустрінуться, як підуть у вічність. Пригощаючись пасочками, примовляють побажання: щоб дожити до наступного Великодня, щоб побачитися на тому світі. Вечіркують допізна. Хто тільки з пасочкою, а хто ще й зі ста грамами. Свято ж. Хлопці вогонь перескакують, але нещасних випадків не було.

– Та розмовляють не тільки про покійників. Розказують, хто скільки картоплі посадив, що посіяв. Словом, говорять  про різні сільські клопоти, – каже Надія Тарасівна. – Людям хочеться відпочити, поспілкуватися, послухати. Вогнища палять на кожній вулиці. Може бути і по декілька. А коли все вигоріло, заливають жар водою, бо ж до біди недалеко.

Смідинці вірять, що на Провідному тижні душі усіх покійників спускаються на землю і збираються біля вогнища, щоб зустрітися з рідними. Дрова постійно підкидають, аби багаття не згасло. Тому цей звичай здавна називається «мерцям ноги гріти». Так було минулого року, так буде і цього, і наступного.

Читати також:  Волинянин показав, як розминає людей королівським пітоном

Джерело: Газета Вісник