Циганик: Я коли буду вмирати, напишу книгу «Вся правда про український футбол»

- Як виникла ідея Циганик Лайв? Тобі стало мало ПроФутбол?

- Та ні. Просто в якийсь момент на ПроФутбол було дуже багато контенту, і все не виходило видавати, бо було мало часу. І хотілося ще щось розповісти, показати, та й взагалі - я люблю поговорити. А хронометражу ПроФутбол, щоб висловити свою точку зору, мені не вистачало.

Рома Бебех підказав, що можна робити щось схоже на онлайн конференцію, де я буду відповідати на питання в режимі прямого ефіру. Йдуть питання - відповідаю, щоб не говорили, що ми щось подмонтіруем.

Я 20 років в тому українському футболі.

- Звідки твої інсайда і бувало, що тобі за них прилітало?

- Я 20 років в тому українському футболі. Я пересварився і помирився з усім українським футболом. У мене немає проблем. Я знаю точно, що я говорю і коли. Дуже рідко я сумніваюся в тому, про що говорю. Звідки інсайда? Ти знаєш, я живу футболом. У мене стільки знайомств, друзів, багато зв'язків. Але не всі інсайда, які ти знаєш, можеш говорити. Деякі треба перевірити, деякі просять пізніше сказати, дехто каже, що взагалі ніколи не треба про це говорити. Я коли буду вмирати, напишу книгу «Вся правда про український футбол». Якщо зараз напишу, доведеться десь далеко пожити. А якщо буду знати, що все закінчується, то точно напишу.

- Але були інсайда, які невідбулися?

- Звісно. Бувало, що інсайда можуть не статися. Сьогодні воно так, завтра - все змінилося. Свідомо даєш інформацію, а події можуть розгорнутися зовсім в іншу сторону. Ти говориш, що знаєш в даний момент часу. Зустрічався Козловський з Вернидубом? Зустрічався. Те, що далі люди пишуть, що Вернидуб очолить Рух - це вже їхня проблема. Ти говориш, як знаєш сам. Зустріч була, розмова була. А далі, хто знає, як буде. Луческу міг очолити Динамо ще два роки тому. Не склалося. Хтось собі щось придумав, згадав, що не згадав - все пішло в інший бік. Срна міг очолити Шахтар? Міг. Коли Шахтар грав з Динамо Загреб, якби не зіграли 3: 3, якби Пятов не пішов і не заробив би пенальті, Гірники програли, і Каштру б зняли. Це жива історія.

- Як навчитися так швидко говорити?

- Багато читати. Вголос, читати, читати, читати! Я колись в дитинстві намагався бити рекорди, хто скільки прочитає в хвилину в школі. Я читав дуже багато, швидко. Швидко намагався прочитати, щоб проковтнути якийсь певний текст. Це тренування, немає від природи, і не талант. Це треба тренувати. Я коли тільки переїхав до Києва, на початку 2000-х мені навіть не давали начитувати сюжети, це було щось жахливе. Мене це завело і почав читати вголос і ставити мову, робити різні вправи. Це була велика мотивація. Потім так само було з ефіром. Став коментувати, мені кажуть, що ти не будеш коментувати, тому що треба ставити голос. Я теж працював над цим.

- Скільки часу витрачаєш на підготовку до ефіру?

- Цілий тиждень. Ти не можеш самому собі сказати, що сьогодні готуюся дві години, а потім взагалі не готуюся. Збираєш інформацію цілий тиждень, дивишся матчі, зідзвонювалися з кимось після, зустрічаєшся з людьми, перевіряєш інформацію. Я так прожив майже все життя. Є багато людей, з якими я знайомий багато років. З Йовічевич 15 років, з Маркевичем 20 років. Це історія, яка триває багато років. Розмовляв з Даріо Срною, пообіцяв, що якщо Шахтар візьме друге місце, то я опублікую фотку в формі Шахтаря.

Читайте також: Саленко поділився секретом, чому футболісти зловживають алкоголем

- Твої колишні колеги: Андріюк, Бебех і Поворознюк відкрили власні канали, не думав також зробити щось своє?

- Мені цікаво працювати з хлопцями з FootballHub. У них цікавий проект і мені приємно бути частиною всього цього. Подобається працювати з молодими, я щось у них беру, чого-то вчу їх. Відкрити щось своє? Я поки не думав про це. Можливо, з часом. Сам по собі футбол став таким, що все йде однаково і нічого нового ти не придумаєш. До цього слід більше ставитися, як до хобі.

- Чи не втомлюєшся цілу годину просто сидіти і говорити на камеру?

- Якщо щось цікаве розповідаєш - чого втомлюватися? Просто тут треба налаштуватися, що ти повинен розповісти якісь свої історії. Потихеньку-помаленьку розповідаєш. Я чітко знаю, про що буду говорити. Іноді переглядаю питання. Якщо я бачу питання, то сам не буду починати цю тему, а буду чітко відповідати на поставлені запитання. Іноді щось від себе хочу на початку сказати, а часом - в кінці. Іноді питання з'являються походу, це живий прямий ефір, ніяких домовленостей немає, що це питання можна, а це не треба.

- Ти робив інтерв'ю з Шевченком, Мальдіні, зараз з Луческу. Не хотів би спробувати цей формат на постійній основі?

- Цей формат спробували використовувати всі. Я не можу робити те, що робить Вацко. Я йому стану конкурентом і його закриють (сміється). Це не правильно. Він дуже ревнивий. Ми дуже близькі друзі і добре спілкуємося, але кожен сам за себе. Він іноді ревнує. Він почав перший коментувати, потім я. Він почав вести програму, потім я почав вести. І я вже думаю, ну не буду я робити те, що робить він. А то дійсно скаже, що я за ним ходжу. Він якось в інтерв'ю сказав, що Циганик за мною постійно ходить. Віть, ну я молодше, я повинен щось від тебе брати.

Якщо чесно, то мені дуже цікаво робити інтерв'ю. Можливо, я ще пізніше прийду до цього. Я не готовий робити інтерв'ю і говорити про все, я люблю наповненості. Мені цікаво те, що цікаво зараз. Ми домовилися з Луческу про інтерв'ю. Мені не цікаво з ним говорити про Шахтарі, все, що було давно, мені треба те, що зараз, чим він живе. У цьому інтерв'ю взагалі ні слова про Шахтарі. Конкретно: від моменту, як він підняв трубку від Суркіса і до чемпіонства. Ще мені цікаво робити інтерв'ю з людьми, з якими ніхто не може домовитися.

Ну хто ще в Україні може записати Мальдіні? Як все було? Я виграв суперечку. Мальдіні не хотів давати інтерв'ю. Сиділи ми якось компанією, там був Андрій Шевченко і з ним Мальдіні. Питаю: «А Мальдіні пам'ятає, що він свого часу забивав у ворота України?». Мальдіні каже, що ніколи не забивав Україні. Ми знайшли в ютуб цей момент, де він забив. Він каже, що програв суперечку і питає, що я хочу. Кажу: «Дайте мені інтерв'ю». Він погодився. Це прикольно! Дуже цікава людина, що відбувся. Те ж відчувається і в Шевченка.