Група у нас підібралася достатньо потужна.
Дмитро Вієцький: «Оце так отримали «подаруночок»!
Діагональний збірної України прокоментував результати жеребкування ЧЄ-2021 та розповів про підготовку до «Золотої Євроліги»
Слідом за жінками, одразу ж (а точніше – із 1-го червня) свої виступи у змаганнях «Золотої Євроліги» розпочнуть і чоловіки. Втім, наразі більший резонанс викликає не ця подія, а підсумки нещодавнього жеребкування чемпіонату Європи-2021. Вони ж бо виявилися досить неоднозначними. Відповідно, цікаво було дізнатися, як їх сприйняли наші волейболісти. Тож про свої враження від вибору майбутніх суперників на континентальній першості, про останні новини з табору національної збірної та про дещо інше пресслужбі ГО ФВУ розповів один із лідерів «синьо-жовтих» - діагональний Дмитро Вієцький.
І на головного фаворита цьогорічного чемпіонату натрапили, який, до того ж, гратиме в рідних стінах.
– Дмитре, як гравці сприйняли результати жеребкування?
– А що тут можна сказати? Оце так отримали ми «подаруночок»! І на головного фаворита цьогорічного чемпіонату (Польщу) натрапили, який, до того ж, гратиме в рідних стінах, і на переможця попереднього (Сербію)… Та й інші суперники також дуже серйозні. Бельгія останнім часом помітно прогресує, Португалія однозначно не пасе задніх…
– Багато хто вважає, що якраз із Португалією нам пощастило…
– Ну, це як сказати… З одного боку вона, дійсно, пробилася на нинішній Євроволей лише через кваліфікаційний раунд, з іншого – не зайвим буде нагадати, що у позаминулому сезоні вона виступала в Лізі націй. А туди, самі розумієте, за красиві очі не потрапиш. Відповідно, група у нас підібралася достатньо потужна.
– Найсильніша серед усіх інших?
– Усе відносно. Адже відомо, що слабких суперників на чемпіонаті Європи не буває. Тож на кожен поєдинок необхідно налаштовуватися наче на останній бій, що проти Сербії, що проти Греції… А інакше навіщо туди взагалі їхати? Я переконаний, що гостра конкуренція буде в усіх секстетах, а не лише в нашому. І, зокрема, нам самим, щоби пробитися до раунду плей-офф, однозначно доведеться продемонструвати все те найкраще, на що ми справді здатні!
– Враховуючи, що востаннє на офіційному рівні українська збірна грала майже два роки тому – якраз на пам’ятному для всіх нас Євроволей-2019, чи вдалося вже згадати, як слід, всі колишні тактичні награвання, зв’язки, комбінації?
– Справді, два роки без ігрової практики – реальність не надто приємна. Втім, через відомі причини, майже всі втрапили у ситуацію вимушеного форс-мажору. Тобто, ми із ними опинилися у більш-менш однакових умовах. Проте згадувати все, фактично, як кажуть, із чистого листа – таки непросто. Щоправда, нагадаю, завдяки зусиллям керівництва національної Федерації, минулого літа ми таки провели навчально-тренувальний збір у Запоріжжі. Він був дуже корисним! Тоді ми плідно попрацювали, так би мовити, добряче «підзарядилися» психологічно, тож зараз зігратися по новому нам вдалося значно легше. Хоча кілька спарингів не завадили би…
– Той факт, що збірна Нідерландів, скориставшись нагодою, швидко перескочила із «Золотої Євроліги» до Ліги націй – це для нашої збірної плюс чи мінус?
- І так, і так. Мінус полягає в тому, що зустрітися в групі із суперником рівня Нідерландів було би для нас і цікаво, і корисно. Плюс – наше завдання пробитися до «Фіналу чотирьох» однозначно спростилося. Адже словаки та румуни – це, все ж таки, не «помаранчеві». Хоча, звичайно, ми їх аж ніяк не недооцінюємо! Певну інформацію про них наш тренерський штаб віднайшов, тож готуємося із хорошим бойовим настроєм. І прагнемо «замахнутися» не просто на «Фінал чотирьох», а вище. Сподіваємося, наші вболівальники добре підтримають нас із трибун!
– Чи можна сказати, що за останні два роки персональний потенціал гравців нашої збірної підвищився?
– За всіх стверджувати не буду, бо тренерам видніше. А ось про себе скажу, що перебування протягом останнього сезону в одному із найсильніших європейських національних чемпіонатів однозначно пішло мені на користь. Адже конкуренція у Росії дуже серйозна. Тому мені таки справді повезло, що я отримав пропозицію від нижегородського АСК під керівництвом українського спеціаліста Юрія Філіппова. Той одразу ж дав зрозуміти, що планує, що називається, заграти мене на повну. І справді «заграв». І вийшло в мене таки дуже непогано. Адже в підсумку наша команда досягла найвищого результату в своїй історії…
Щоправда, навряд чи хтось вірив у це під Новий рік. Адже, розпочавши з вольової перемоги на тай-брейку з рахунком 28:26 у стартовому турі, далі АСК був змушений піти на карантин через коронавірус. Після перерви нам довелося набирати форму по новому, тож 2020 рік ми завершили лише з двома перемогами в активі. Однак після новорічних свят, що називається, прорвало і всю команду, і мене – зокрема. Як наслідок, здобувши вісім перемог поспіль, АСК проскочив до зони плей-офф. А там ледь не пробився і до «Фіналу шести». Адже у жорсткому протистоянні з «Факелом» із Нового Уренгоя ми поступилися в серії лише через поразку в останньому матчі на виїзді.
Я в усіх поєдинках відпрацьовував, що називається, від дзвінка до дзвінка. Тож у тому, що команда завершила сезон на історичному для себе восьмому місці, є і частка моїх старань… (Тут Дмитро висловився дуже скромно. Адже загалом у 28 матчах він набрав 452 очки (24 - подача, 416 - атака/48% - реалізація, 12 - блок. Відповідно, у «регулярці» Вієцький став другим за результативністю в атаці, а за підсумками всього чемпіонату показав восьмий результат за набраними очками! – прим. ГО ФВУ).
Читайте також: Волейбол: на тай-брейку українок у грі зі Словаччиною уже було не спинити (Фото)
– Вам вдалося побувати на заключному поєдинку фіналу української Суперліги між «Барком-Кажанами» та «Епіцентр-Подолянами». Якось можна порівняти рівень їхньої гри з найкращими клубами Росії?
– До російських, відверто кажучи, він не дотягував. Але що був, принаймні, не гіршим за рівень лідерів багатьох інших достатньо сильних чемпіонатів – це однозначно!
Взагалі, я ретельно слідкував на волейбольним сезоном у рідній країні і, на мій погляд, він вийшов дуже цікавим та інтригуючим. Адже у ньому солідний рівень гри продемонстрували вже не одна-дві команди, а одразу п’ять-шість. Тобто, була хороша конкуренція. А зараз, наскільки мені відомо, путівки до Суперліги здобули два інших амбітних клуба з Дніпра та Решетилівки, які націлюються зробити гідний виклик визнаним лідерам. Отже, внутрішній чемпіонат стає цікавішим і непередбачуванішим, а це яскраво свідчить. що український волейбол знаходиться на вірному шляху…
КАНДИДАТИ ДО ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ
Зв’язуючі – Владислав ДІДЕНКО («Епіцентр-Подоляни»), Олексій ГОЛОВЕНЬ («Барком-Кажани»), Дмитро ЩИТКОВ (РТУ, Латвія);
Ліберо – Денис ФОМІН («Епіцентр-Подоляни»), Дмитро КАНАЄВ (ВК «МХП-Вінниця»);
Діагональні – Дмитро ВІЄЦЬКИЙ (АСК, Росія), Василь ТУПЧІЙ («Араго де сет», Франція);
Догравальники – Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ («Перуджа», Італія), Ян ЄРЕЩЕНКО («Єнісей», Росія), Ілля КОВАЛЬОВ («Барком-Кажани»), Тимофій ПОЛУЯН («Аль Айн», ОАЕ);
Центральні блокуючі – Юрій СЕМЕНЮК, Максим ДРОЗД (обидва – «Барком-Кажани»), Володимир ОСТАПЕНКО («Епіцентр-Подоляни»), Владислав ЩУРОВ (ВК «МХП-Вінниця»).
ПРИМІТКА 1. Вказані команди, в яких гравці провели сезон 2020-2021 років.
ПРИМІТКА 2. Головний тренер Угіс КРАСТІНЬШ також робив виклик для центрального блокуючого Дмитра ТЕРЬОМЕНКА і ліберо Гордена БРОВИ, однак обидва не братимуть участь у матчах «Золотої Євроліги» через сімейні обставини.
ПРИМІТКА. Матчі проходитимуть з можливістю для шанувальників волейболу подивитися на них з трибун. Квитки коштують від 50 до 100 грн.
