Але вони не можуть змінювати встановлених законодавством правил...
Але вони не можуть змінювати встановлених законодавством правил.
Тарас КУНЬЧИК, старший державний інспектор — начальник Волинського територіального відділу Поліського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів.
Враховуючи те, що на Волині багато водойм, наша область першою виступила з ініціативою про надання їх в оренду з метою підвищення ефективності використання та відтворення рибних запасів. Рішеннями обласної ради на сьогодні надано в оренду 62 озера, п’ять водосховищ та 283 ставки. Отримавши водний об’єкт в оренду, кожен орендар на свій розсуд почав вести господарську діяльність. Одні відразу заборонили підхід до водойми стороннім особам, обгородивши її. Інші почали незаконно встановлювати плату за вилов риби та збирати кошти у громадян (при цьому ніде їх не облікуючи). Окремі орендарі відразу приступили до спуску водойм та вилову риби. З іншої сторони, в орендарів виникли труднощі з охороною наданого їм у користування майна, кількістю пільговиків, яким дозволено безоплатне рибальство. І цілком закономірним в цій ситуації було створення об’єднуючого органу для орендарів, які в більшості не є фахівцями в галузі рибництва. Такою організацією стала асоціація орендарів водних об’єктів «Волинська риба». Однак з перших кроків створення асоціації відчувається конфронтація з боку голови ради асоціації «Волинська риба» пана Володимира Граковського (донедавна одного з провідних фахівців обласного управління екології) до контролюючих органів, зокрема, органу рибоохорони. Це проявилося і у низці публікацій в обласних засобах масової інформації стосовно особистого бачення причин зменшення рибних запасів у природних водоймах області, оренди водних об’єктів (одна з них «Асоціація волинських рибалок» у «Волині» за 9 вересня ц.р.). Це проявляється і в однобокому підході до питання використання як природних, так і орендованих водойм з ігноруванням цілої низки діючих законодавчих актів. Наголошуючи, що у зменшенні рибних запасів є вина лише рибінспекції, пан Граковський жодного разу не пригадав, що протягом останніх десяти років жодної копійки не виділялось з коштів обласного природоохоронного фонду на проведення робіт з відтворення у природних водоймах області. Безумовно, і меліорація причетна до зменшення природних нерестовищ на заплавах річок та зарегулювання річок дамбами. Дотепер на річці Прип’ять розташований шлюз, який експлуатують білоруські спеціалісти, ігноруючи норми українського законодавства, не дають змоги рибі під час нерестових міграцій підніматись у верхів’я річки і далі у каскад озер Ратнівського та Любешівського районів. Основним завданням рибінспекції є охорона природних ресурсів. Однак доки не буде вирішено питання цивілізованої реалізації сіткових знарядь лову у спеціально пристосованих торговельних закладах та заборони продажу риби, яка переробляється в кустарних умовах, справа охорони водних живих ресурсів зводитиметься нанівець. Стосовно незацікавленості рибінспекції в організації промислового вилову риби на природних водоймах області, про що теж говорить Володимир Граковський, то з нашого боку не було жодної відмови на звернення громадян з цього приводу. Інша справа, що сам механізм отримання дозволу на промисловий вилов складний, і рибінспекція не має права його змінювати, оскільки він встановлений державою. Пан Граковський у своїх коментарях постійно ставить наголос на тому, що більшість водойм, зокрема, ставків нашої області, відносяться до водойм місцевого значення. На його думку, господар на них що хоче, те й робить. Однак, згідно з роз’ясненням комітету України по водному господарству від 2.04.2001 року визначено, що всі водні об’єкти Волинської області віднесені до об’єктів загальнодержавного значення (в тому числі і ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення). До водойм місцевого значення відносяться лише ізольовані водойми, які не мають ні притоку, ні витоку води. І ще таке. В жодному випадку при наданні водойми в оренду не вівся підрахунок кількості державного майна (риби), яке надавалось орендарю у користування. Єдиним документом, який може засвідчити обсяг приватної власності (риби) орендаря у водоймі, є акти зариблення, які складають спеціальні комісії, відповідно до чинного законодавства, які очолюють представники служби рибоохорони. Чинне природоохоронне законодавство передбачає вилов риби як безплатний (для власних потреб без права реалізації), так і платний (спеціальне використання, тобто вилов риби з правом її реалізації) лише на підставі дозвільних документів, виданих у встановленому порядку. І якщо орендарі планують осінній вилов риби, маючи дозвільні документи на спеціальне водокористування, то ці документи не передбачають вилову риби. Для цього потрібно мати ще дозвіл служби рибоохорони. І насамкінець. Служба рибоохорони не виступає ні проти орендарів водних об’єктів, ні проти асоціації «Волинська риба». Вона спрямовує свою роботу на ведення господарської діяльності в межах чинного законодавства України з метою попередження приховування реальних уловів, незаконного збирання коштів з громадян та наповнення місцевих ринків власноруч вирощеною рибою та рибною продукцією. Тому ми готові до розгляду пропозицій, зауважень та ініціювання внесення змін і доповнень до нормативних документів.
