ПАМ’ЯТЬ: ОСІННІ ХРИЗАНТЕМИ ДЛЯ МАРГАРИТИ МАЛИНОВСЬКОЇ
Їх поклали вчора колеги по перу, працівники обласних наукової ім. Олени Пчілки та дитячої бібліотек на холодний камінь у Гаразджі, згадавши події 20-річної давності. У такі ж холодні осінні дні з Києва прилетіла звістка, у яку важко було повірити: у 42 роки перестало битися серце нашої талановитої землячки, письменниці і літературного критика Маргарити Малиновської...
Їх поклали вчора колеги по перу, працівники обласних наукової ім. Олени Пчілки та дитячої бібліотек на холодний камінь у Гаразджі, згадавши події 20-річної давності. У такі ж холодні осінні дні з Києва прилетіла звістка, у яку важко було повірити: у 42 роки перестало битися серце нашої талановитої землячки, письменниці і літературного критика Маргарити Малиновської. Спогадами поділилися голова обласної організації НСПУ Василь Гей, письменники Надія Гуменюк, Олена Криштальська, Іван Чернецький, Валентина Штинько. «Відходять люди з твого життя, залишаючи кривдний жаль, що не встигли розповісти якоїсь своєї особливої мудрості, котрої сам ніколи не пізнаєш, не зачерпнеш, як у пригорщу води з гримучої криниці», — писала Маргарита у романі «Полісся» про свого героя, а виявилися ці слова сумно-пророчими. Вона відлетіла у Вічність, залишивши нам загадку свого таланту, свого життя і передчасної смерті.
