Репортаж з “прямої лінії” в редакції газети “Волинь-нова”...
Репортаж з “прямої лінії” в редакції газети “Волинь-нова” Напередодні Дня працівників стандартизації та метрології, який відзначають 10 жовтня, читачі нашої газети мали змогу поспілкуватися з директором ДП “Волиньстандартметрологія” Адамом Ханзеруком та начальником обласного управління у справах захисту прав споживачів Геннадієм Кожевниковим. Впродовж години вони відповідали на запитання, яких надійшло понад два десятки
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
ЗАСЛІН БРАКУ — З ВИРОБНИЦТВА Не секрет, що на ринках і в магазинах — засилля неякісної продукції. Тому так важливо поставити заслін браку ще на виробництві, що є головним завданням органів стандартизації. І доброю ознакою можна вважати те, що на “пряму лінію” телефонувало чимало підприємців з приводу процедури сертифікації.
— Вітаю з наступаючим святом і хочу проконсультуватися. Я — підприємець, маю намір випускати харчові продукти. Кажуть, тепер з’явились нові вимоги? — цікавиться Ольга Парфьонова. А. Ханзерук: — У першу чергу треба подати заявку на сертифікацію продукції. Наше підприємство може видати сертифікат або на партію продукції, або сертифікат тривалої дії. В цьому випадку ваше підприємство повинне пройти повністю повірку, ми проведемо атестацію вашого виробництва. Г. Кожевников: — Якщо плануєте випускати фасовану продукцію, то з першого січня на упаковках мусить бути відповідне маркування. Сьогодні вже на виході закон про м’ясо і м’ясопродукти, який заборонятиме випуск м’ясної продукції без маркування. На упаковці мусить бути повна інформація про продукт. — З Нововолинська Лариса Бондарєва турбує. Чула, що вводяться нові стандарти на ковбасу, що не буде в продажу дешевих ковбас. Але на ринку все, як і було. А. Ханзерук: — Справа не в тому, щоб не було тих чи інших видів ковбас. Йдеться про інше: споживач мусить знати, що купує, а для цього і вводяться нові вимоги з маркування продукції. Їх мали запровадити уже в жовтні, але Держспоживстандарт пішов назустріч виробникам і переніс термін до першого січня 2007 року. Г. Кожевников: — Такий захід на користь споживачам, бо дасть змогу поставити заслін контрабандним товарам на ринках, продукції з “лівих” цехів. Адже до мене часто звертаються виробники ковбаси, які працюють легально, і скаржаться, що під їхньою маркою збувають чужу, дешевшу продукцію. Тому з першого січня на кожному виробі буде нанесена інформація про виробника, склад, термін придатності. — Чула, що замість масла тепер будуть продавати якісь спреди. Що воно таке? А. Ханзерук: — Це добре відома всім продукція, яку колись називали рослинно-вершковим маслом. Тепер вона має нову назву — спреди. Зроблено це для того, щоб припинити спроби фальсифікації, коли під виглядом справжнього вершкового масла, яке складається з ста відсотків молочних жирів, пропонували продукцію рослинно-вершкову. — У нас продається багато неякісної питної води з барвниками. Чому не забороняють її випускати?— запитує Іван Шевчук з Каменя-Каширського. Г. Кожевников: — Думаю, продукція місцевих невеличких підприємств з виробництва питної води, до якості якої нерідко є претензії, з часом виявиться на ринку неконкурентоздатною. Споживач сам вирішить, чи варто йому таку воду купувати. А якщо використовують барвники, ароматизатори, то про це має бути зазначено на етикетці, як і застереження, при яких недугах таку воду вживати не рекомендовано. — А як оцінюють фахівці воду “Йоданка Павлівська”? А. Ханзерук: — Наша випробувальна лабораторія неодноразово проводила дослідження “Йоданки”. Результати перевірки абсолютно позитивні. На мою думку, за показниками корисності кращої води, ніж “Йоданка”, в Україні нема. — Україна хоче вступити у Світову організацію торгівлі. Наскільки наша система стандартів відповідає світовим вимогам? А. Ханзерук: — Тут справа не в органах стандартизації, а у відсутності в Україні необхідних законів, які має прийняти Верховна Рада. Адже у нас зараз діють практично старі стандарти ще з радянських часів. І від Держспоживстандарту практично мало залежить, щоб змінити ситуацію. Ми готові працювати згідно з вимогами СОТ. — Щомісяця проводимо “круглі столи” з підприємцями, й вони часто висловлюють побажання, щоб у Володимирі-Волинському було відкрито філіал “Волиньстандартметрології”, — звернулася директор місцевого бізнес-центру. А. Ханзерук: — Це питання порушував перед нами і міський голова. Найближчим часом один наш працівник у Володимирі-Волинському почне працювати, але цього недостатньо. Я дав доручення опрацювати усі аспекти відкриття філіалу.
У СЕМИ НЯНЬОК... Чимало наших читачів резонно зауважували, що, незважаючи на чималу кількість контролюючих служб, знайти управу на недобросовісних виробників, продавців, надавачів послуг не завжди вдається. Чому так відбувається?
— Про який захист може бути мова, коли управління споживзахисту не має своїх представництв у районах?— запитує Іван Поліщук з Ратного. Г. Кожевников: — Ми порушували питання, щоб районні ради подбали про створення структурної одиниці споживзахисту на місцях. Але це зроблено не скрізь. Працівник такої структури міг би в разі потреби забороняти продаж неякісної, простроченої продукції, і його приписи мали б законну силу. Можу лише сказати, що в даний час контроль за якістю товарів здійснюють, окрім нашого управління, й інші органи — санепідслужба, ветеринарна медицина, а також органи місцевого самоврядування. — Сьогодні багато говорять про підвищення тарифів на комунальні послуги, а от про те, чи відповідає якість цих послуг стандартам, ніхто й не згадує. Г. Кожевников: — Так, сьогодні якість комунальних послуг тарифам не відповідає. Тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування, які, до речі, не завжди виконують постанову Кабінету Міністрів, що зобов’язує владу на місцях офіційно визначити обов’язки надавачів послуг, щоб вони несли відповідальність за свою роботу. Наприклад, в Луцьку досі не спромоглися це зробити. І “Луцькводоканал”, і “Луцьктепло” одержують кошти, а скаржників відсилають у ЖЕКи. І така ситуація у багатьох містах. Служби, які надають комунальні послуги, повинні пройти сертифікацію, є державні стандарти на ці послуги. Але не всі структури уклали угоди з споживачами, тому нерідко нема як виставити претензії. — В одному з номерів газети прочитала, що в органах виконавчої влади буде запроваджено систему управління якістю. Що це дасть, і як швидко можна чекати нововведення? — звернулася Світлана Задорожня з Ковеля. А. Ханзерук: — Системи управління якістю в органах виконавчої влади згідно з постановою Кабміну мають вводитись у 2009 році. Але ми це завдання вже почали виконувати. Нещодавно я був у місті Красніку, неподалік Любліна, цікавився, як діє ця система в Польщі. Там якраз перебувала делегація з Луцька на чолі із заступником міського голови. Міська влада Луцька з власної ініціативи з допомогою польських партнерів розробляє систему управління якістю в органах влади. Навіщо це робиться? Ми спостерігали, як працюють чиновники у Польщі. Відразу помітно інакше ставлення до людей, які приходять на прийом. Ніхто не стоїть в черзі. Людина подає заяву і їй відразу кажуть, коли можна буде забрати готову відповідь. Ніхто не бігає по кабінетах, кожен чітко знає свої обов’язки. В Україні системи управління якістю в органах влади запроваджено у Бердянську та Комсомольську, що в Полтавській області. Група наших працівників незабаром поїде до Бердянська на тижневе навчання, щоб пройти курс підготовки внутрішніх аудиторів. А до Луцька приїдуть фахівці з Польщі, які будуть готувати наших працівників, проводити семінари. — Я — постійний читач “Волині” — Анатолій Семенюк. Знаю, що водії тепер дуже часто скаржаться на погану якість бензину. На окремих заправках пальне не доливають. Що робиться для поліпшення обслуговування споживачів у цій сфері? Г. Кожевников: — Якщо до нас надходить скарга на якість нафтопродуктів на тій чи іншій заправній станції, ми проводимо перевірку з участю спеціалістів з нафтобази, представників “Волиньстандартметрології”. Робимо відбір зразків з резервуарів. На жаль, в Україні порядок відбору зразків не такий, як в Європі, де бензин на перевірку беруть безпосередньо з “пістолета”, і швидко можуть визначити якість. У нас процедура тривала і дуже клопітна. А висновок отримуємо аж через три дні. Дуже потрібно мати хоча б одну на Західну Україну незалежну оперативну лабораторію для визначення якості пального, яка б допомогла нам швидко реагувати на скарги.
ДОВІРЯЙ, АЛЕ ПЕРЕВІРЯЙ Чимало було під час “прямої лінії” озвучено різних житейських проблем. Здавалося б, дрібниці, але вони часом серйозно отруюють наше життя.
— Часто на ринках використовують ваги, які викликають у покупців сумнів. Хто контролює правильність ваг? А. Ханзерук: — Я б не радив купувати товари на стихійних ринках, бо там ваги справді ніким не перевіряються. А на офіційних ринках ви маєте змогу пересвідчитись, чи вага опломбована, чи пройшла держповірку, до якого терміну є дозвіл її використовувати. — Моє прізвище Якимович, я з Ковеля. Як бути, якщо придбана побутова техніка потребує гарантійного ремонту, чи передбачена її заміна на час ремонту? Г. Кожевников: — Гарантійні терміни на деякі види товарів чітко встановлені Держспоживстандартом. Там, де цього нема, гарантійний термін визначає або виробник, або той, хто реалізує товар, але він не повинен бути менший, ніж існуючий в Україні на цей вид товару. Гарантійний ремонт побутової техніки не повинен тривати довше чотирнадцяти днів. Якщо минуло два тижні і ремонт не завершено, споживач має право через суд відшкодувати збитки. Поки триває ремонт, вам повинні видати з підмінного фонду прилад для користування. — Знаю, що у Ковелі є представник “Волиньстандартметрології”. Але не відомо, чим він займається. Наприклад, на ринках продають електропроводку, товщина якої майже удвічі менша від зазначеної. А. Ханзерук: — Наш представник у Ковелі має завдання повіряти й ремонтувати ваги. Всі інші види послуг з метрології надають фахівці з Луцька, які виїжджають в райони і міста. Але на ринках перевіряти якість продукції — не наш обов’язок, ми контролюємо виробників і оптовиків. Г. Кожевников: — Проблема в тому, що в нас нема такої лабораторії, яка б могла перевіряти електрообладнання, проводку. Очевидно, таку лабораторію треба створити на базі одного з луцьких підприємств, адже йдеться про безпеку людей. — Телефоную від імені усіх членів організації “Громада” з Ратного. Чому на ринках торгують мінеральними добривами, отрутохімікатами, а тут же поруч — продукти харчування. Багато тих, хто торгує міндобривами, засобами захисту рослин, не мають ліцензій, продають підробки. Г. Кожевников: — Торік ми робили рейди на ринках Луцька, бо скарг надходить дуже багато. Знайти і покарати недобросовісних продавців не завжди вдається. Єдине, що можу порадити,— купуйте там, де дають чек, документ, який підтверджує покупку, щоб можна було спитати, коли товар виявиться неякісним.
