У шахтарському місті розгорівся конфлікт навколо будівництва приватної автостоянки...
У шахтарському місті розгорівся конфлікт навколо будівництва приватної автостоянки.
Алла ЛІСОВА
З цього приводу у залі засідань Нововолинської міської ради відбулись громадські слухання. Їх ініціювали мешканці вулиць Львівської, Галана, Молодогвардійців, які стали заручниками ситуації, пов’язаної з планами підприємця Володимира Загорського. А все почалось з того, що у 2001 році на основі розробленого проекту згаданому бізнесмену міська рада виділила земельну ділянку площею 0,39 гектара, на якій він має намір спорудити автостоянку на 50 машин, мотель і майстерні автосервісу. Якщо врахувати, що на місцині, яка перейшла у власність підприємця, досі було стихійне сміттєзвалище, то сподівалися: чоловік облагородить територію, впорядкує все, побудує необхідні для цивілізованого населеного пункту об’єкти, з діяльності яких відраховуватимуться податки до міської казни. Та мешканці, які живуть поруч, забили на сполох, коли господар, готуючи будівельний майданчик, почав звозити чималу кількість шахтної породи (звучала цифра — три тисячі автомашин — А. Л.), не маючи, за їхніми словами, на це відповідного дозволу. При тому засипав канали для стічних вод, що призвело до катастрофічної ситуації з підтопленням будинків, надвірних споруд. Як результат — фундаменти будівель почали руйнуватись, в помешканнях з’явився грибок, нашестя комарів, а в криницях — жир і бруд, який потрапляє з олійно-жирового комбінату. Варто сказати, що й досі цей район індивідуальної забудови був не вельми благополучним у плані водопровідно-каналізаційного забезпечення, про що вже писала наша газета. Після потоку скарг у міськвиконком кілька років тому біля цих вулиць було зроблено канали для відведення грунтових і стічних вод. А тут знов підтоплення. Мешканці вимагають від депутатів та посадовців створити робочу групу, яка б ретельно обстежила місце заводнення, і підготувати рішення про виправлення ситуації. Люди хвилюються, що після завершення будівництва попід їхніми вікнами не буде спокою, адже стоянка транзитних “Тірів” мало не в центрі міста, які працюватимуть на дизпаливі — це безперервний шум двигунів, погіршення екологічної ситуації, бо поруч і так проходить траса Ковель—Жовква і т. ін. Вони вже звертались до підприємця пред’явити екологічні експертизи, дозволи, але так їх і не побачили, хоча запевнення про те, що документи всі в порядку, почули. Дісталось “на горіхи” і міській владі, і прокуратурі, які “займаються відписками з даного питання”. Бо мешканці, які брали слово, заявляли, що почуваються нікому не потрібними зі своїми проблемами. Але, оскільки, за винятком радника міського голови Наталії Камишнікової, яка була причетною до організації громадських слухань, з мерії нікого більше не було, то найбільше стріл критики спрямувалось на завідувача відділу земельних ресурсів міськвиконкому Тараса Кантора. І хоч він був лаконічним у своєму виступі, повідомивши, що підприємець Загорський отримав земельну ділянку згідно із законом, як і дозвіл на будівництво, присутніх у залі це не лише не задовольнило, але й обурило. Пролунали заяви, що розмір земельної ділянки, яку експлуатує підприємець, чомусь значно більший від названої, є сумнів, чи й справді дозвіл на зведення отриманий вчасно, та й, власне, невдоволення тим, що свого часу намірам забудовника не було надано гласності, ніхто не оголошував тендер... На це Тарас Кантор відповів, що в 2001 році ніхто не хотів купувати землю для комерційних цілей (?), тож і тендерів, і публікацій з цього приводу не було... І, мовляв, повернути назад у комунальну власність згадану ділянку можна лише в судовому порядку або як варіант — при виявленні порушень у проекті — не дати дозволу на експлуатацію. Депутати міської ради Анатолій Гаврилюк, Володимир Середюк, Олена Чайка, Любов Соколова, які, до речі, не вперше представляють там інтереси громади, а також екс-депутат, член виконкому Надія Бельська були одностайні у тому, що до голосу громади слід обов’язково прислухатися. І на черговій сесії внести на розгляд це питання. Адже задля вигоди однієї людини не можна нехтувати інтересами багатьох мешканців, які хочуть дихати свіжим повітрям і пити нормальну воду.