Восени, поки ще тепло, для кіз, овець та й корів можна заготовити зелене опале березове, липове, вербове та тополеве листя...
Восени, поки ще тепло, для кіз, овець та й корів можна заготовити зелене опале березове, липове, вербове та тополеве листя.
Підійдуть для цього й листки плодових культур: яблуні, груші, сливи, вишні, черешні та винограду. Але найкращим “дармовим кормом” є листки шовковиці і білої акації. Ці рослини прийшли до нас з південних країв і довго не скидають листя. Але при перших сильних заморозках буквально за годину—три воно обпадає. Тож варто тільки підібрати і висушити. Саме в листках цих порід є багато білка. Якщо дерева, під якими ви збираєте листя, ростуть у вашому дворі чи недалеко від нього, то листки згребіть у невеликі валки і час від часу перевертайте. Якщо ж їх будете заготовляти в лісі, збирайте у мішки і перевозьте на подвір’я. Для сушіння відведіть майданчик на добре освітленому сонцем місці. Висушене листя найкраще вкласти на шар сіна, для вентиляції. У добре підсушеному міститься до тридцяти відсотків поживних речовин. Головна цінність такого корму у тому, що в ньому зберігаються мікро- і макроелементи. Взимку худоба охоче поїдає такий корм. Коли виникне проблема з кормами, можуть виручити і “віники”, заготовлені з дерев листових порід. За поживністю вони рівноцінні соломі. Але цінність такого корму не стільки в кормових одиницях, скільки у вітамінах і мікроелементах. Для заготівлі віників підійде береза, осика, липа, верба, клен, акація, сосна, ялина. Віники з цих дерев весною позбавлять тварин від неприємностей, пов’язаних з авітамінозами і нестачею мінеральних речовин. Зазначимо, що віники із сосни найбільше смакують вівцям і козам. Але такий корм краще давати свіжим, а для цього його треба зберігати у снігу. І, звісно, дотримуватися певних норм: козам і свиням давати по два грами хвої на кілограм живої ваги, курам — по п’ять—сім, гусям — до тридцяти грамів. Привчати тварин до гіллячкового корму треба поступово.
