На сторінках нашої газети ми вже згадували про загадкову хворобу, яка ось уже кілька років буквально “спалює” листя каштанів ще задовго до настання осені. І не лише в Луцьку, а й в інших областях України. Публікація завершувалася запитанням: а що думають із цього приводу фахівці?..
На сторінках нашої газети ми вже згадували про загадкову хворобу, яка ось уже кілька років буквально “спалює” листя каштанів ще задовго до настання осені. І не лише в Луцьку, а й в інших областях України. Публікація завершувалася запитанням: а що думають із цього приводу фахівці?
Валентина ШТИНЬКО
Відгукнувся завідувач відділу екології Луцького міськвиконкому Борис Сорока, який пояснив: улюблені, оспівані у піснях дерева нищить каштанова мінуюча міль. Уперше її зафіксували зовсім недавно, у 1985 році в Македонії. Невідомий досі вид дрібних метеликів відкладає личинки всередині листкової пластини, наче “мінує” її, бо згодом там розвивається гусінь, яка вигризає м’яку частину листка, від чого він в’яне, скручується і швидко засихає, набуваючи коричневого кольору. Міль вражає дерево десь із середини травня, за сезон відкладаючи личинки чотири рази, до 300 на кожному листку! Попри те, що метелики молі не спроможні літати на далекі відстані, від неї страждають дерева не лише в Україні, а й по всій Європі. Вочевидь, личинки переносяться разом із інтенсивними транспортними перевезеннями. В Україні це лихо вперше було помічене на Закарпатті у 1998 році. Відтоді від молі загинув уже не один каштан. Борис Гнатович вважає, що й надто часте тепер осіннє цвітіння каштанів, спричинене не так погодними умовами, як хворобою, яка порушує природний ритм розвитку дерев. У зиму вони входять ослабленими, не накопичивши через вражене листя необхідних речовин, тому відчайдушно намагаються надолужити втрачене другим, осіннім цвітінням. У результаті ще більше виснажуються і роблять ще крок до загибелі. Проблему досліджували австрійські й польські екологи. Одна із лабораторій у м. Торуні вивчає її вже років п’ять і розробила препарат імідохлопрід, який вводиться у стовбур дерева методом ін’єкції. Починаючи з 2000-ого року на базі Міністерства рослинництва у Польщі було створено близько ста спеціалізованих фірм, які проводять ці роботи за спеціальною технологією. Однак коштує “лікування” каштанів зовсім недешево: близько 20 доларів — одна ампула препарату, плюс вартість роботи. Але й вибору практично нема, адже обприскувати дерева іншими хімікатами в місті неможливо. У квітні нинішнього року делегація із Торуня побувала в Луцьку і в порядку експерименту на безоплатній основі зробила ін’єкції 30 каштанам, які ростуть біля готелю “Світязь” та на вулиці Володимирській. Дерева не захворіли, але це, як мовиться, крапля в морі. Адже в Луцьку нині росте понад чотири тисячі каштанів і всі вони вражені міллю, а це чи не четверта частина “зелених легень” міста. Та навіть коли всі каштани всохнуть, міль не загине, відомо, що з часом шкідник облюбовує і клени. До речі, цієї осені на золотавому листі кленів подекуди, зокрема у сквері, який знаходиться за Палацом урочистих подій, уже з’явилися підозрілі чорні плями, яких не було у минулі роки. Щоб хоч трохи зупинити цю напасть, необхідно прибирати опале листя, яке після перших заморозків почне масово осипатися. Адже лише в одному кілограмові такого падолисту може причаїтися до 80 тисяч майбутніх метеликів, які, нагадаємо, наступного року чотири рази дадуть потомство! Наразі комунальні служби повинні вивозити листя на сміттєзвалище й пересипати вапном або спалювати далеко за містом. Втім, це зовсім не гарантує, що наступного року замість розкішної зелені ми знову не побачимо пожухле мертве листя. Адже коштів на ін’єкції у бюджеті нема.
