За ініціативи та силами коаліції недержавних, громадських організацій в Луцьку без залучення будь-якого фінансування зі сторони проведено дослідження на тему корупції. З цією метою було опитано 300 осіб, серед них — 152 чоловіка та 148 жінок...
Віктор ПЕНЬКО, керівник аналітичної колегії Інституту аналізу державної та регіональної політики
За ініціативи та силами коаліції недержавних, громадських організацій в Луцьку без залучення будь-якого фінансування зі сторони проведено дослідження на тему корупції. З цією метою було опитано 300 осіб, серед них — 152 чоловіка та 148 жінок.
Опитування проводилося у формі інтерв’ю в трьох районах міста. Перший район — Красне, вулиця Львівська. Ця частина міста переважно сформована людьми, що в 40—60-х роках минулого століття перебралися до обласного центру з навколишніх сіл. Другий район — привокзальний, сформований колишніми військовими, а також людьми, що приїхали в Луцьк з Росії, Білорусі. Третій район — так звані 33-ій, 40-ий квартали, які виникли в кінці 70-х, у 80-ті роки минулого століття й заселені значною мірою вихідцями з поліських районів Волині та Рівненщини. Порівняльний аналіз відповідей респондентів із зазначених регіонів показує, що помітної різниці в оцінках немає. Окрім того, аналіз відповідей проводився за віковими категоріями: особи, яким ще не виповнилося 25 років; особи, яким ще не виповнилося 45 років, і особи, які є старшими 45 років. За віковим виміром особливої різниці теж не відмічено. Не виявилося помітної різниці у судженнях й серед тих, хто має середню або вищу освіту. Це дає право стверджувати, що ставлення лучан до корупції майже одностайне. Пояснюється це, на нашу думку, тим, що ця тема завдяки своїй актуальності помітно представлена в ЗМІ, а також інформаційному полі пересічних громадян. В основу аналізу ставлення лучан до корупції було покладено їх оцінку найбільш гострих, на їхню думку, проблем, що існують в нашій країні. 40,6 відсотка респондентів відповіли, що це високі ціни та малі зарплати. 30,3 відсотка, тобто друга за чисельністю категорія опитаних, вважає, що це корупція. 27,3 відсотка — переконані, що це політична нестабільність. Погляди чоловіків та жінок дещо розійшлися щодо проблеми високих цін та політичної нестабільності. Більше жінок вважають, що саме проблема високих цін та малих зарплат є найактуальнішою. Натомість більше чоловіків думають, що гострішою проблемою є політична нестабільність. Але щодо корупції, то тут погляди майже однакові. Наступне, що виявило опитування, — як люди розуміють корупцію. 47,3 відсотка від загального числа опитаних вважають, що це зловживання службовим становищем можновладців, 39,0 відсотка — що хабарництво, 13,0 відсотка — що це взаємопідтримка спритних людей. Тобто, в загальному вимірі хабарництво посідає друге місце, на першому — зловживання службовим становищем можновладців. Загалом бачимо, що люди схильні поєднувати корупцію з владою, мабуть, в силу власного гіркого досвіду та числа оприлюднених фактів у ЗМІ, але не з негативною стороною професійної корпоративності, кінцевим результатом чого є хабарництво. А з цим можна зустрітися не лише в кабінетах влади, а й в будь-якій структурі, яка обслуговує людей. Не менш цікавими є відповіді на запитання: що сприяє корупції? 48,7 відсотка опитаних вважають, що це потурання корупції самих людей, 35,7 відсотка — що недосконала правоохоронна система, 18,7 відсотка пов’язують це з традиціями нашого суспільства. Найбільшою мірою покладають відповідальність на правоохоронні органи ті, хто найгострішою проблемою назвав високі ціни, — 16,7 відсотка, найменшою мірою ті, для кого найгострішою проблемою сьогодення є корупція, — 5,3 відсотка. Тоді, як найбільше серед саме цієї категорії респондентів — 19,0 відсотка — переконані, що корупція тримається через потурання їй самих людей. В цілому отримані результати дають право зробити висновок про те, що лучани продемонстрували доволі високий рівень самооцінки, розуміючи, що вони в тій чи іншій мірі є частиною корупційної системи. А от про те, що їх туди втягнуто поза їх волею та бажанням, можна зробити висновок з результатів відповідей на третє запитання. 51,7 відсотка переконані, що корупцію можна подолати, викорінивши її в усіх органах влади. 25,5 відсотка відповіли, що для цього потрібно побороти корупцію в правоохоронних органах. Характерно, що лучани продемонстрували неабиякий оптимізм стосовно викорінення корупції в нашому суспільстві. Лише 25,2 відсотка вважають, що корупцію в нас подолати неможливо.
