Міністерство транспорту України погодило використання Луцького військового аеродрому, що в районі Вишкова, у цивільних цілях. Відповідний міністерський наказ підписано 17 листопада. Цю приємну звістку повідомив наш сьогоднішній співрозмовник, голова правління ВАТ “Луцьке авіапідприємство” Ярослав ЧИСЮК...
Міністерство транспорту України погодило використання Луцького військового аеродрому, що в районі Вишкова, у цивільних цілях. Відповідний міністерський наказ підписано 17 листопада. Цю приємну звістку повідомив наш сьогоднішній співрозмовник, голова правління ВАТ “Луцьке авіапідприємство” Ярослав ЧИСЮК.
Олександр ПИРОЖИК
– Ярославе Трифоновичу, є надія, що матимемо діючий аеропорт? – Безперечно, над цим колектив нашого підприємства спільно із зацікавленими структурами працює більше року. Разом із Василем Байцимом, котрий розпочав цю роботу на посаді заступника голови облдержадміністрації і продовжує її як голова бюджетної комісії облради, ми розробили проект відновлення авіаційних сполучень на Волині. Він складається із двох частин – визначення подальшої долі аеропорту в селі Крупа та використання військового аеродрому в районі Вишкова. Приблизно місяць тому міністр оборони підписав наказ про використання військового аеродрому в цивільних цілях і направив його у Міністерство транспорту, де він пройшов процедуру узгоджень, підписаний і переданий у Міноборони, де належним чином зареєстрований. Таким чином, сьогодні у нас є всі правові підстави розпочинати розробку плану заходів, необхідних для спільного використання військового аеродрому на Вишкові, зокрема, виготовлення проектної документації на спорудження тут цивільного аеровокзалу та відповідної інфраструктури. – Дехто дивується: прийняли у власність області аеропорт у Крупі, а відновлювати польоти збираєтеся на Вишкові... – Сесія облради прийняла у власність не аеропорт, а пакет акцій ВАТ “Луцьке авіапідприємство”. Це було дуже важливе рішення, бо ми зберегли авіапідприємство, і тепер можемо відновлювати польоти на Вишкові, а водночас розвивати інфраструктуру в Крупі. Попри майже півтора мільйона гривень боргів підприємства, наявне в його розпорядженні майно аеропорту в Крупі – величезний потенціал, який можна ефективно використовувати. Якщо навіть це майно продати з аукціону, то мільйонні суми тепер підуть у бюджет області. Питання ліквідації наших боргів теж можна вирішити аналогічним чином, не беручи грошей з обласного бюджету. – Кажуть, що від аеропорту в Крупі майже нічого не залишилося... – Хоч цей аеропорт і не діє, але це близько ста гектарів землі за 15 кілометрів від Луцька. Наявних тут площ вистачить, аби вибудувати досить різнопланову інфраструктуру, яка себе окуповуватиме. Скажімо, створити комплексний міжнародний розважально-виставковий центр. Щоб тут були не лише сучасні виставкові павільйони, а й бізнес-центр, який би формував привабливе інвестиційне обличчя краю. Крім того, облаштувати майданчики для занять із картингу, мото- і велоспорту, започаткувати школу парашутного спорту, школу з підготовки пілотів для літаків бізнес-класу. Можливе перенесення до Крупи луцького автомобільного ринку, який давно уже слід винести за межі міста. Якою буде “друга доля” аеропорту в Крупі, тепер цілком залежатиме від волі депутатів облради. – Наскільки реально, що хтось купить те, що є у Крупі? – Цілком реально. Цим аеропортом цікавилися італійці, німці, французи, навіть китайці. Є й вітчизняні інвестори, хоча в декого з них досить специфічні підходи до наявного тут добра. Скажімо, просили продати лише злітно-посадкову смугу. Бо під нею – метровий шар щебеню. А це 1600 метрів довжини і 40 — ширини. Уявляєте, скільки будматеріалу! А нещодавно на ім’я голови облради надійшов лист із Хмельниччини від регіональної авіакомпанії “Універсал-авіа”. Хмельниччани просять, щоб ми продали їм декілька своїх літаків, вони їх відремонтують і відкриють у нас свою філію, яка обслуговуватиме сільськогосподарський комплекс Волині. Це вже образливо, бо ж у нас два власні аеродроми. Маємо в Крупі 12 літаків АН-2, з них 8 – номінально у робочому стані. Тепер наша авіатехніка знайде застосування на військовому аеродромі. – Чому ставку зроблено саме на Вишків? – Характеристики аеропорту в Крупі обмежені. Довжина його злітно-посадкової смуги недостатня. Це дає змогу використовувати літаки до 50 тонн. А злітно-посадкова смуга військового аеродрому в півтора з лишком раза довша. На ньому можна експлуатувати практично всі типи літаків. На аеродромі у Вишкові сідав і злітав навіть “Боїнг”. А головне, що тут збережена вся необхідна інфраструктура для обслуговування польотів. – Але ж львів’яни скоротили авіадиспетчерську службу... – На жаль. Хоча її відновлення не займе надто багато часу. Головне, що практично вся техніка, спеціально навчені люди залишилися, просто вони поки що не затребувані. За лідерство в небі сьогодні йде жорстка боротьба між регіонами. З міркувань конкуренції наші найближчі сусіди – львів’яни і рівненчани – не зацікавлені, щоб у Луцьку діяв аеропорт. Бо їхні аеропорти експлуатуються багато років, а ми збираємося створювати новий. Зізнаюся чесно: військовий аеродром у Луцьку міг бути ліквідований. Але в силу суб’єктивно-об’єктивних причин і обставин, міждержавних стосунків, зокрема стратегії можливого включення України в систему НАТО, вирішено було аеродром у Луцьку зафіксувати, а розформувати в Дубно. Сьогодні наш аеродром включено до переліку стратегічних об’єктів з повітряної охорони особливо важливих об’єктів, зокрема Рівненської атомної станції. Сьогодні він використовується як база для зберігання авіаційної техніки, у тому числі тієї, що була на Дубенському аеродромі. Тут наявна відповідна структура повітряних сил. – Скептики твердять, що авіаперевезення сьогодні збиткові, а літати стало небезпечно... – В останні роки авіаційне пальне дійсно подорожчало втричі, зросла вартість авіатехніки. Але сьогодні це – найоперативніший і найбезпечніший вид транспорту. Повірте, на землі гине значно більше людей, ніж у небі. Тож найперше, про що запитують зарубіжні інвестори: як до вас добратися літаком? Сучасний цивілізований аеропорт – це в першу чергу потужна інфраструктура. За тією ж статистикою, класичний аеропорт за рахунок перевезень заробляє лише 25-30 відсотків прибутків. Усі інші прибутки – за рахунок інфраструктури. База, наявна в Крупі, дозволяє нам її розбудувати. Тобто, це питання слід вирішувати комплексно. – І з чого ж починатимете реалізацію проекту? – Спершу треба вирішити питання землі. А відповідні землі сьогодні перебувають як у підпорядкуванні міста Луцька, так і Ківерцівського району, територію якого частково охоплює військовий аеродром. Це питання непросте, комплексне, і його можна вирішити лише спільними зусиллями обласної виконавчої, представницької та міської влад, прийнявши єдине інтегральне рішення. Міський голова Богдан Шиба гарантує цілковите сприяння реалізації цього проекту. З цього питання мусить бути узгоджена позиція обласного керівництва. Належить спільно виробити єдину стратегію, відпрацювати питання щодо фінансування – скільки бюджетних коштів можна вкласти, скільки залучити інвестицій… – Уже маєте під цей проект інвестора? – Потенційні інвестори інтерес проявляють. Але їх цікавлять реальний бізнес-план, конкретні суми капіталовкладень. Запропонувати їм цього ми поки що не можемо. Спершу треба розробити проектну документацію на споруди, які належить збудувати відповідно до вимог державних документів. Розробка відповідного проекту – компетенція державного інституту “Укравіапроект”. Бажання допомогти у його підготовці має і Волинський інститут “Діпроміст”. У межах своєї компетенції наші проектанти готові навіть без передоплати взятися за цю вкрай потрібну для регіону справу. Наостанок зауважу, що проблема авіасполучень на Волині мусить вирішуватись у контексті державної авіаційної політики, але з урахуванням перспектив розвитку регіону. Прикордонна Волинь, порівняно з сусідніми областями, у цьому плані перебуває у найвигіднішому становищі. Ми зобов’язані цим скористатися.
