«Відкриваю очі і бачу вже не Артема, а тата»: військовий з Рівного зробив синові сюрприз (Фото. Відео)
Його син в цей час саме вчився з зав'язаними очима накладати пов'язку при кровотечі
У Рівному військовий, який повернувся із зони ООС, влаштував синові сюрприз у школі. Боєць 108-го гірсько-штурмового батальйону Володимир Боднар завітав на урок «Я досліджую світ» до третьокласників НВК №26. Його сину зав'язали очі та вчили накладати пов'язку, а пацієнтом, поки той не бачив, став його батько. Таку зустріч допомогла організувати керівниця «Рівне – Такмед» Тетяна Воронцова, яка навчає дітей домедичної допомоги.
На війні боєць 108-го гірсько-штурмового батальйону Володимир Боднар був від самого початку і всі сім ротацій провів на першій лінії, чотири останні був старшим на позиції.
За сім років візити додому зазвичай тривали кілька днів, іноді – тиждень. І лише раз приїхав на пів року.
«Я вчора (16-го вересня – ред.), коли виїжджав додому, написав дружині повідомлення, що повертаюся. Хоча серце стискалося, бо там дім і сім'я, а тут – побратими, уже теж, як рідні», – зізнався Володимир Боднар.
На війні боєць 108-го гірсько-штурмового батальйону Володимир Боднар був від самого початку і всі сім ротацій провів на першій лінії, чотири останні був старшим на позиції.
Це повернення вирішив зробити особливим для сина. Заручився допомогою громадської організації «Рівне – Такмед», члени якої організовують у школах уроки домедичної допомоги.
«Є ж відео, як у всіх країнах світу повертаються ветерани до своїх сімей. Тож хотілося, щоб і українське таке відео було, і саме в Рівному, де у нас дійсно багато є людей, які підтримують військовослужбовців, наші Збройні сили, ветеранів. Щоб вони знали, що у них є тил», – зауважила керівниця «Рівне – Такмед» Тетяна Воронцова.
Під час уроку «Я досліджую світ», який керівниця «Рівне – Такмед» проводила для 3-Б класу Рівненського НВК №26, у клас тихенько зайшов військовослужбовець. Його син в цей час саме вчився з зав'язаними очима накладати пов'язку при кровотечі.
«Артем стояв біля мене. Я накладаю, накладаю, відкриваю очі і бачу вже не Артема, а тата. Він біля мене стоїть. Казав, що в жовтні приїде, а приїхав у вересні», – ділиться враженнями після несподіваної зустрічі третьокласник Данило Боднар.
На завершення цієї історії Володимир Боднар зізнався, що бажання повернутися на фронт часто виникає раптово. Втім, цього разу він вирішив побути з родиною не менш як пів року.