Хто я? В яку лиху зачатий ніч?
Навіщо був в ту ніч зачатий..
Хто я? В яку лиху зачатий ніч? Навіщо був в ту ніч зачатий і вкинутий в цей світ строкатий, у шал безглуздих протиріч? Чому з єством нікчемним віч-на-віч мій дух приречений змагатись?.. Ось уже п’ять років нема серед нас автора цих рядків, а запитання, поставлені поетом, залишилися. Його друзі ще й досі відчувають, як осиротіла вулиця Лесі Українки без його непоказної постаті, якою він заповнював простір від собору аж до Старого міста. Той простір і досі зберігає тепло слідів «барда осінньої печалі», який жартома був нарік себе «Тодось Хтось». Мешкав у Луцьку, хоч жив, де ніч застане. Володіючи унікальною пам’яттю, дивував знайомих виконанням оригінальних творів із Франсуа Війона, Шарля Бодлера, Мачадо, Єсеніна, Блока... Власні твори читав рідко, лише під особливий настрій, хоча при житті майже не друкувався. Лише в останні дні свого земного буття доля дарувала йому шанс побачити свою книгу «Пісня дощу». У ці незабутні січневі дні хтось запалить свою свічку пам’яті в душі чи на могилі, на міському цвинтарі. А у Волинському училищі культури і мистецтв завдяки викладачам Софії Пасюк та Оксані Рижан відбувся поетичний вечір пам’яті Костя Шишка, повідомила Галина Кажан.
