Недавно наша газета повідомляла, що головний отаман громадської організації «Козацтво Запорозьке» у Волинській області Петро Олешко вручив голові правління ВАТ «Горохівський цукровий завод» Анатолієві Притулюку орден цієї організації «Козацька слава» ІІ ступеня з присвоєнням звання генерал-осавула...
Недавно наша газета повідомляла, що головний отаман громадської організації «Козацтво Запорозьке» у Волинській області Петро Олешко вручив голові правління ВАТ «Горохівський цукровий завод» Анатолієві Притулюку орден цієї організації «Козацька слава» ІІ ступеня з присвоєнням звання генерал-осавула.
Але, повідомив наш власний кореспондент Петро Боярчук, і в Горохівському районі мало хто знає, що Притулюк побував у різні часи в двадцяти, приблизно, кіннотних «баталіях», де і падати від «ран» доводилося, і «гинути». Строкову військову службу Анатолій Притулюк проходив у окремому кавалерійському полку Генерального штабу Радянської армії у Москві. У вихідні бійців полку часто забирали на батальні масовки тодішні столичні кіностудії. Відтак, перше «бойове хрещення» він одержав у війську київського князя Ігоря на зйомках фільму «Князь Ігор». Під час зйомок фільму «Міст Ватерлоо» «брав участь» у війні 1812 року, а в фільмі «Сім’я Коцюбинських» «воював» (чи не йшов січневим наступом на столицю УНР Київ?) у 1918 році під рукою червоного командира, майбутнього головнокомандувача ЗС Української Радянської республіки Юрія Коцюбинського. На «дембель» вийшов Притулюк в 1950 році сержантом і ось тепер доскочив генерала.
