Низький уклін за ваші щирі серця, за ваші молитви: бійці 14-ї бригади подякували маленьким волинянам за підтримку - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.99 € 32.34
Низький уклін за ваші щирі серця, за ваші молитви: бійці 14-ї бригади подякували маленьким волинянам за підтримку

«Наші маленькі помічники, ваші подарунки – найбільша розрада і неймовірна підтримка для нас!»

Фото: 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого.

Низький уклін за ваші щирі серця, за ваші молитви: бійці 14-ї бригади подякували маленьким волинянам за підтримку

У день волонтера військовослужбовці подякували усім, хто упродовж багатьох років підтримують їх. Особлива вдячність малечі, які надсилають захисникам свої малюнки і листи

«Шановні наші волонтери! Всі, хто впродовж семи років підтримує нас, кого ми маємо честь називати друзями! 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого сердечно вітає вас із Міжнародним днем волонтера! - йдеться у дописі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

– Ми надзвичайно цінуємо все, що ви зробили для нас за ці роки і продовжуєте робити зараз! Низький уклін за ваші щирі серця, за допомогу та підтримку, за ваші молитви й терпіння, за те, що вірите в нас! З нагоди свята прийміть найщиріші побажання міцного здоров’я і здійснення мрій! Нехай те добро і людяність, із якими ви йдете по життю, повертаються до вас сторицею! Зі святом! Разом із вами – до Перемоги!

Особлива подяка – маленьким і юним патріотам, які пишуть нам зворушливі листи, надсилають власноруч створену державну символіку, обереги, малюнки та солодощі. Наші маленькі помічники, ваші подарунки – найбільша розрада і неймовірна підтримка для нас! І саме заради вас, дорогі наші діти, заради вашого майбутнього у мирній Україні ми здобудемо Перемогу!

Це один з тисячі листів, які ми отримали від юних волонтерів. Ці неймовірно щирі слова написала дівчинка Мирослава Мельник:

«Дорогі наші захисники! Звісно, я з вами незнайома, але завдяки вам наше життя не зупинилося! Я розумію, що якби не ви, то України вже б не було… Мені навіть страшно уявити таку картину! Це великий подвиг – піти на війну, знаючи, що ти покидаєш свою сім’ю задля збереження іншої великої сім’ї – України!

Я розумію, як вам зараз важко і морально, і фізично. Але попри все, я вірю в вас! Ми віримо!

Я хочу подякувати вам за мирне небо над головою, за можливість бачити сонце, і за повноцінні дитинство та розвиток! Я пишаюся тим, що Україна має таких синів і доньок як ви, які будуть захищати її до останнього подиху. До останнього слова і молитви.

Від щирого серця хочу вам побажати терпіння, сили і єдності, бо сила народу лише в єдності!

Знайте, ми вас ніколи не забуваємо і завжди чекаємо з Перемогою!

ДЯКУЮ ЗА ЖИТТЯ!»