Депутат Волинської облради Ігор ВОЛОШЕНЮК: «Ми – повноцінна фракція, і служимо тільки своїм виборцям»

«Ми тяжіємо не до якоїсь із партій, а до людей»

– Чому цього разу вирішили йти в обласну раду і які перші підсумки її роботи могли б означити?

– Після депутатства та головування у Луцькій районній раді вирішив продовжити розпочате як обласний депутат з якісно іншими можливостями реалізації інтересів виборців. І задоволений тим, що багато з наміченого вдалося виконати.

– Це командна робота чи ваша особисто?

– Для того, щоб вийти на певний рівень, треба все добре зважувати – можеш чи ні. При цьому розуміти, що політика – це командна гра, але аж ніяк не однієї людини. Якщо є команда – можемо рухатися далі. Насамперед скажу, що нинішня виборча кампанія – це результат п’ятирічної роботи нашої обласної партійної організації, відколи я її очолив. Приємно повідомити, що зараз у нас солідне представництво в радах усіх рівнів Волині. І не лише в сільських, районних радах, а й у міських. Усі депутати від Аграрної партії працюють злагоджено і конструктивно. Можливо, в нас немає великих фінансових можливостей, проте є яскраві лідери, стала команда, свій електорат – і ми працюємо, орієнтуючись на їхні запити.

– Чи комфортно ви почуваєтеся в обласній раді, будучи, так би мовити, в меншості?

– В нашій команді – активні, авторитетні депутати. Тому ми чітко знаємо, для чого прийшли і які завдання маємо виконувати. Не позиціонуємо себе як опозицію – ми повноцінна фракція, яка нікому не підголосовує і не йде на які «договорняки». Якщо бачимо, що рішення продуктивне, для блага громади –підтримуємо, і нас не потрібно про це просити. Навпаки, швидше я незручний деяким обласним парламентаріям, бо ставлю відверті запитання. Маю власну думку, тому ніколи не буду за вказівкою піднімати руку. Мене не куплять – і це насторожує моїх опонентів.

– У вас є підстави так заявляти?

Звичайно, що так. Один із прикладів. В регламенті обласної ради записано, що в засіданні погоджувальної ради беруть участь керівники усіх фракцій. Бувало, що мене як голову депутатів-« аграрників» туди не запрошували. Хоча ми – за конструктив, за співпрацю з усіма фракціями і проти будь-яких закулісних ігор. Прикро, коли бачу несправедливість, а вплинути на це не можемо. Так було, коли розглядали питання про встановлення меж Ківерцівської територіальної громади. На засіданні постійної комісії (комісія з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин) ми все детально розглянули, побачили, що з’являються ділянки, які не належать громадам району. Прийшли до висновку та погодження згідно з генпланом. Однак на сесії, як не дивно, більшість це ігнорує і «протягує» своє рішення. Боляче, коли бачу, що примітивізм поширюється на всі рівні управління, коли багато ключових посад зайняли непрофесіонали.

Не позиціонуємо себе як опозицію – ми повноцінна фракція, яка нікому не підголосовує і не йде на які «договорняки».

« Головне – подбати про дітей та вберегти Україну»

– Які питання найчастіше піднімаєте в сесійній залі і чи є вже результати?

– Нам, звісно, найближчі проблеми людей села – від великих фермерських господарств до одноосібників. Тому реагуємо на всі їхні звернення. Думаємо, як заохотити селян доглядати корів, які скоро треба буде записувати в Червону книгу. Добре, що знаходяться хоч якісь кошти на програму «Власний дім».

Зараз стрімко розвивається ММА (змішані бойові мистецтва (англ. Mixed Martial Arts, MMA) – вид спорту і категорія бойових мистецтв, що включає в себе різноманітні засоби і способи ведення оборони й нападу в рукопашному бою – А.С.), а волинські спортсмени отримують гарні результати на різноманітних турнірах. Отож вдалося добитися, аби з обласної казни виділити для розвитку цього виду спорту, на підтримку обдарованих юних спортсменів 100 тисяч гривень.

У певний час у Торчині утримував дві футбольні команди, які з обласних змагань поверталися переможцями. Вважаю, що, наприклад, з ремонтом дороги можна почекати, але забрати дітей з вулиці, де на них чекають різні небезпеки, – головніше. Це бачу на прикладі одного юнака, якого взяв під матеріальну опіку – він виборов друге місце на Чемпіонаті світу, бере участь у міжнародних змаганнях.

– Що ще вдалося зробити вам як депутату за рік каденції?

– Найбільше виборців звертається за матеріальною допомогою. Нікому не відмовляю – підтримую як за рахунок коштів депутатського фонду, так і власних. Почали робити дороги – у Луцькому, Ковельському та колишньому Горохівському районах. Подбав, аби мешканці нашої громади могли скористатися фаховою медичною допомогою, давши можливість вести лікарський прийом у нашому приміщенні. Закупив туди необхідну дороговартісну апаратуру.

Читайте також: Ігор ВОЛОШЕНЮК: «Аграрна партія — ​як альтернатива проти монополізації місцевого самоврядування».

– Чим найбільше ви займаєтеся і чи допомагає депутатство у вашій основній роботі?

Люблю землю, бо народився у селі Мирків Горохівського району, потім переїхали в Окорськ Локачинського. Ми, троє дітей, що рано залишились без тата, самостійно торували дорогу у велике життя. Батьки прищепили любов до рідної землі з дитинства, і це завжди зі мною. Тому із задоволенням працюю у фермерському господарстві працею, шаную людей праці.

Щодо плюсів чи мінусів мого депутатського мандата, то навпаки – відчуваю певний тиск чи помсту, очевидно, за мою непоступливість. Зараз триває судова тяганина щодо оренди землі, на якій працюю, хоча усі рішення законні. Вже було кілька слухань, надіюся, що здоровий глузд переможе.

– Що найбільше болить вам як депутату обласної ради?

Хотів би, щоб не було поділу на «своїх» і «чужих», щоб не ставили оцінок за політичним забарвленням. Але розчарування немає. Наша команда впевнена в своїх силах і вірить, що з ключових питань консенсусу буде досягнуто. Адже ми прийшли туди робити єдину справу – служити громаді області, розбудовувати Волинь. А ще – робити все, щоб вберегти Україну, яка далася нам дорогою ціною.

Роксолана ВИШНЕВИЧ.