Відзначаємо її в шосту неділю Великої Чотиридесятниці. Ця неділя має різні назви: Вербна, Квітна, Лозова, Цвітоносна, Шуткова... А святкується цей день на відзнаку пам’яті про євангельську подію — урочистий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим після здійснення великого чуда — воскресіння Лазаря...
Відзначаємо її в шосту неділю Великої Чотиридесятниці. Ця неділя має різні назви: Вербна, Квітна, Лозова, Цвітоносна, Шуткова... А святкується цей день на відзнаку пам’яті про євангельську подію — урочистий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим після здійснення великого чуда — воскресіння Лазаря.
Святе Євангеліє говорить про появу Христа в Єрусалимі за п’ять днів до хресної смерті Його. Саме цим євангелісти, вочевидь, прагнули показати вірним, що Ісус Христос і є Месія, передбачений старозавітними пророками. В пам’ять саме про ту подію Церква Христова встановила це свято, що відзначається в останню неділю перед Великоднем у переддень Страсного тижня. В’їзд Господній до Єрусалима — одне з найдавніших християнських свят. Його заснувала єрусалимська громада, яка щороку прагнула заново пережити цю подію. Тому за тиждень до Пасхи після вранішніх богослужінь у церквах жителі Єрусалима збиралися на Оливковій горі біля церкви Христового Воскресіння. З Вербною неділею пов’язана низка звичаїв. Наприклад, свяченою вербою перший раз виганяють на пасовище худобу — щоб ніяка нечисть не чіплялася до тварин. Галузку верби можна викинути через вікно під час граду — щоб припинився. Освячені галузки використовували в народній медицині. Знахарі варили вербу разом з іншими цілющими травами і напували хворих людей чи навіть тварин. Згідно з прикметами, у Вербну неділю не можна сіяти городини, бо буде «ликувата, як верба». Не можна сіяти буряків, бо «будуть гіркі». Народні звичаї нагадав Любомир Пахолок.
