СВІТ ШИРОКИЙ: Україні потрібні молитви її люблячих дітей

Вечірній телефонний дзвінок із Англії. Замість традиційних передвеликодніх віншувань — стривожений голос Лідії Василівни Власюк-Коломієць із Болтона:

— Що у вас там діється? Чи підписав Ющенко указ про розпуск Верховної Ради? (на той момент інформації ще не було). І що ж воно буде надалі?
Пані Лідія висловила свій по-житейському мудрий і виважений погляд на українські реалії, які, відчувалося, болять їй у серці, незважаючи на відстань, вік, нелегкі сімейні клопоти зі здоров’ям найближчих... А завершила тим, що молиться щоденно за Україну, за всіх нас. Насамкінець згадала про свято, про те, що хотіла б мовити: «Христос Воскрес!» кожному холмщакові, усім, хто її пам’ятає...
Хоч розміняла вже дев’ятий десяток, однак мріє ще приїхати в Україну.
Трагедія села Ласків Грубешівського повіту на Холмщині, де залишила прах замордованих батьків, брата й сестри, погнала її у чужі краї. Тернистими стежками пройшла вона Німеччину, Австрію, доки опинилася у Великобританії. Про це — її документальна книга-спогад «Ангел-хранитель». А ще її стараннями постав нещодавно на цвинтарі у Ласкові пам’ятник загиблим землякам.