Коли Арон Зигельман у 1938 році разом із родиною виїхав до США, йому виповнилося лиш 10 літ. Але в дитячій пам’яті назавжди вкарбувалися затишні вулички рідного Любомля, обличчя друзів...
Коли Арон Зигельман у 1938 році разом із родиною виїхав до США, йому виповнилося лиш 10 літ. Але в дитячій пам’яті назавжди вкарбувалися затишні вулички рідного Любомля, обличчя друзів.
Через багато років він став ініціатором фотовиставки «Згадуючи Любомль», яка побувала у півсотні міст США, в Єрусалимі, Канаді, Лондоні й Варшаві. Було зібрано понад дві тисячі фотографій та документів, пов’язаних із життям єврейської громади Любомля. Побувала ця виставка й у Вашингтоні, у бібліотеці конгресу США. Згодом народилася ідея зняти фільм про малу батьківщину, робота над яким тривала рік. Знімальна група, а це продюсери Айлін Дуглас, Рон Стейман, оператор Тім Косран (який, до речі, працював оператором у знаменитій команді Кусто), побували і у волинському містечку. Прем’єра документального фільму «Любомль: моє серце пам’ятає» про життя наших земляків у міжвоєнний період 20—30-их років минулого століття відбулася 29 квітня 2003 року. Преса США широко висвітлювала цей проект. Нещодавно відеокасету із копією 57-хвилинного фільму отримав краєзнавець із Любомля Микола Дзей. Він же і повідомив нам цю інформацію.
