КОЛЕГИ: ІСПАНСЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ АЛЬБАРО МОРАЛЄС ЗАЧАРОВАНИЙ ЛУЦЬКОМ І ЛУЧАНКОЮ НАТАЛКОЮ
Спочатку нам було дуже важко спілкуватися, хоч ми колеги. Альбаро завчив лише кілька українських фраз: «Дякую», «Люблю», «До побачення». Але потім прийшла дружина Альбаро Моралєса — Наташа. Вона — лучанка, однією з перших в нашому місті поїхала на заробітки в Іспанію. Знайшла там свою долю в особі Альбаро, підприємця і незалежного журналіста провінційної газети «Кордоба»...
Спочатку нам було дуже важко спілкуватися, хоч ми колеги. Альбаро завчив лише кілька українських фраз: «Дякую», «Люблю», «До побачення». Але потім прийшла дружина Альбаро Моралєса — Наташа. Вона — лучанка, однією з перших в нашому місті поїхала на заробітки в Іспанію. Знайшла там свою долю в особі Альбаро, підприємця і незалежного журналіста провінційної газети «Кордоба». Пише в рубрику «Думки» — про історію, людські якості, ніколи не вдається в політику і спорт. Запитав колегу: «А який з твоїх матеріалів найбільше припав до душі?» Відповів російською: «Дєдушка». Розказав, що написав про свого, але не тільки про свого дідуся. Зауважив при цьому, скільки ми незбагненно втрачаємо, коли хоронимо дідусів і бабусь. Ми просто того не розуміємо. Альбаро вчився в Кордобі драматичному мистецтву, виступав кілька років на сцені. Його батько — поет, лауреат багатьох літературних премій. – Чому одружився на українці? – В Іспанії знають, що українці — чесні люди. Може, бідні, але чесні.