ІЗ ЧИТАЦЬКИХ КОНВЕРТІВ: душею й спогадами лину на Волинь
Скільки б літ не минало — день 22 червня озиватиметься в серці болючим карбом. Ось і в листі нашого земляка Володимира Цьося, що надійшов аж із Луганщини, тяжкий спомин про розстріл фашистами жителів його рідного села Любохини, що в Старовижівському районі...
Скільки б літ не минало — день 22 червня озиватиметься в серці болючим карбом. Ось і в листі нашого земляка Володимира Цьося, що надійшов аж із Луганщини, тяжкий спомин про розстріл фашистами жителів його рідного села Любохини, що в Старовижівському районі.
Як засвідчує дата на надмогильних хрестах на сільському кладовищі, сталося це 20 жовтня 1943-ого року. Автор листа був очевидцем цього злочину й чудом врятувався. На жаль, ми не маємо змоги повністю опублікувати листа, але виконуємо ось це прохання нашого дописувача: «Під публікацією, якщо вона буде, поставте, будь ласка, мою адресу. Можливо, хтось із шкільних моїх друзів відгукнеться». Тож, для однокласників Володимира Гнатовича Цьося повідомляємо його адресу: 93891, вул. Куйбишева, 5-23, п. Новотошковський, м. Кіровськ Луганської області.