Наш автор Галина Зелінська подає цікаве спостереження.
Наш автор Галина Зелінська подає цікаве спостереження. ... Блискавки ніби наступали на темінь саду, громи гуркотіли довкруг будинку. Забираю щітку для підлоги, що, сперта на двері, стояла зовні, на ганку. Та щось велике ворушилося на кінці держака, наче борсалось у вечірніх сутінках. Тільки у світлі веранди я побачила, що це був великий зелений коник, який намагався заховатись від грози. Вирішила прихистити. Коник поселився на букеті, що стояв у старовинному горщику на підлозі біля дивана, і без мого запрошення почав пастись — вечеряти посохлими пелюстками окремих квіток флокси та ромашки. Наступного дня він не побажав залишити свого помешкання у квітах. Чому? Гроза і в цю ніч повторилась. Тільки через дві доби, коли гроза угомонилась, коник-стрибунець залишив тимчасовий прихисток і зник у зеленому буянні природи.
